На відміну від воєн минулого, де ключову роль відігравали чисельний масштаб армій і класичний важкий ВПК, сучасна «математика» базується на інших принципах. Зрозуміло, наприклад, що знищення дрона вартістю $2 000 за допомогою ракети за $2 млн — це самогубна стратегія економічного виснаження. Щоб перевернути це рівняння витрат, Пекін замінює кінетичні ракети на зброю спрямованої енергії. Як зазначають експерти, якщо їм вірити, тепер саме високоенергетичні мікрохвилі та лазери високої енергії (лише за кілька центів за постріл) нейтралізують рої дронів, що насуваються.
В основі цієї тактики лежить оперативна структура «Залізного трикутника». Посилені ШІ радари спочатку виявляють цілі, а системи високоенергетичних мікрохвиль, такі як Hurricane 3000, потім посилають широкі електромагнітні імпульси, щоб одночасно вивести з ладу електроніку рою. Лазери високої енергії, такі як LY-1, добивають уцілілі дрони тепловим точковим впливом, тоді як обертові гармати та дрони-перехоплювачі усувають решту проривників.
Справжній прорив полягає в алгоритмічній війні. Китайські оборонні структури інтегрують моделі ШІ, наприклад, алгоритми вибору цілей, подібні до поведінки яструба, які миттєво ідентифікують й експлуатують уразливості в рої супротивника. Попри технічні вузькі місця, такі як високі вимоги до енергії, управління теплом і чутливість до погоди, основна мета Китаю залишається ясною: перетворити небо на токсичне середовище для автономних загроз практично з нульовими граничними витратами.
