Я маю надто мало даних, щоб судити, яка стратегія є більш виграшною. Тривалий час здавалося, що саме Байденівська - війна на економічне й військове виснаження Росії (зі зниженим ризиком ескалації, зокрема, ядерної).
Щоправда, така війна вигравалася ціною українських життів, але, не забудемо, саме на нас напали московити й саме ми є найбільш зацікавленими, щоб агресивна фашистська імперія втратила свої військові можливості.
Потім прийшов Трамп і запропонував свою адженду - примушення до миру.
Треба визнати, що йому випала унікальна можливість потішити своє самолюбство (можливо, й Нобелівкою миру). Московщина після трьох років війни й санкцій серйозно знекровлена економічно. Тому, тиск на Путіна мав непогані шанси на успіх.
На жаль, сьогодні вже зрозуміло, що вони втрачені. Не знаю, що саме є вагомішою причиною: те, що Трамп придурок чи те, що він слимак.
І ще лякає, наскільки ця команда не розуміє ментальності московитів. Віткофф цілком серйозно заявляє, що бачить серйозні перспективи в економічному співробітництві з РФ.
Це свідчить про базову помилку й повне нерозуміння: москаль договороздатний тільки тоді, коли зовсім бідний. Щойно в нього зʼявляються якісь гроші, він мріє підкорити світ.
Або, принаймні, «чтоби всє боялісь»
