"Не віжу смисла" - Віктор Шлінчак

"Не віжу смисла" - Віктор Шлінчак

Путін відповів на лист президента Зеленського щодо зустрічі. А хто думав, що буде інакше? Все прогнозовано. Прочитайте мій вчорашній допис.

Лист Володимира Зеленського Володимиру Путіну (який був написаний напередодні виступу останнього на форумі у Санкт-Петербурзі) - це чи не одна з найагресивніших комунікацій Банкової за весь час війни. Виглядає так, що Зеленський вдарив одночасно по трьох головних страхах Путіна - страху втратити контроль всередині Росії, страху виглядати старим та немічним (дідом) і страху говорити з Україною напряму, визнаючи її суб'єктність.

Фактично, це "стадіон" для Путіна. На який він навряд чи з'явиться. Бо піти на зустріч з Зеленським після такого "запрошення" він не може в принципі.

Найімовірніше, спічрайтерам Путіна сьогодні вночі доведеться переписувати текст завтрашнього виступу. Співчуваю. Не виключено, що вони в принципі не будуть згадувати цей лист безпосередньо, щоб його не гуглили. Але в цьому листі для Москви розставлена свідома пастка. Зеленський пропонує вихід, прекрасно усвідомлюючи, що Путін його відкине. Але потім цю відмову можна показувати всім - росіянам, американцям, європейцям, Глобальному Півдню. Це можна буде використовувати як доказ, що проблема не у форматах, як дехто вважає. А в тому, що Путін в принципі не готовий закінчувати війну без поразки України.

Про старість його таки зачепило. "Главное, не возраст, а работоспособность", - парирував Путін, заявивши, що "бегло прочел" лист Зеленського. Але удар прийшовся в яблучко.

А далі все за кремлівською методичкою - Росія ніколи не відмовлялась від зустрічі (просто зустрічатися не хоче), Зеленському треба йти на вибори (бо я 26 років на виборних посадах), відповідь по Києу була на удар по гуртожитку в Старобєльську.

Із цікавого - хіба інформація, що якийсь із російських олігархів приїжджав до Києва та мав зустріч з Зеленським. Як посередник. Думаю, мова про Абрамовича, з яким був у наших контакт. Але можу помилятися.

Все інше з виступу - традиційна риторика старого диктатора, якого розморозили. Ну, і розшаркування перед Трампом (куди без цього). Цікаво, чи в цей момент не подавився Сі вишневою кісточкою