1. США можуть посилити санкції проти російської нафти — у путіна залишається дедалі менше простору для маневру.
- Зниження світових цін на нафту відкриває США можливість завдати нового економічного удару по росії без ризику спричинити різке зростання цін на енергоносії на Заході.
- Адміністрація Дональда Трампа має простір для внесення до санкційного списку більшої кількості російських нафтових танкерів та виробників, а також нарешті запровадити повноцінні блокуючі санкції проти державного нафтового гіганта «Роснефть».
- Попри попередні заяви, Сполучені Штати досі не наклали максимальні санкції на ключові сегменти російської нафтогазової галузі, зокрема на «Роснефть». Такий крок суттєво скоротив би надходження до бюджету кремля і послабив би його здатність фінансувати агресивну війну проти України.
- Однак, Трамп упродовж останніх місяців демонстрував суперечливу позицію — погрожував санкціями, але одночасно заявляв про наміри «економічного співробітництва» з москвою, попри системне захоплення росією західних активів з 2022 року.
- Така нерішучість лише зміцнює впевненість путіна у здатності витримувати тривале протистояння. Без рішучих дій із боку США російське військове командування може вирішити, що має достатньо ресурсу для продовження війни, особливо за умов, коли нафтові прибутки залишаються головним джерелом фінансування російської армії.
2. Іран передасть росії пускові установки для балістичних ракет.
- Іран готується найближчим часом передати росії пускові установки для балістичних ракет малої дальності Fath-360, які раніше були відправлені без відповідних пускових установок. Це може підсилити наступальні можливості москви у війні проти України та свідчить про поглиблення військової співпраці між Тегераном і Москвою.
- Ракети Fath-360 мають дальність близько 120 км і можуть бути використані для ударів по українських фронтових позиціях, військових об'єктах та населених пунктах поблизу кордону з росією.
- За даними західних служб безпеки, Іран відправив ці ракети до росії у вересні минулого року на дев'яти суднах під російським прапором, які перебувають під санкціями.
- Однак тоді пускові установки не були включені в постачання. Іран спростував ці твердження, назвавши їх "абсолютно абсурдними". Постійне представництво Ірану при ООН заявило: "Іран вважає надання військової допомоги сторонам конфлікту, що призводить до збільшення людських жертв, руйнування інфраструктури та віддалення від переговорів про припинення вогню, негуманним". Вони підкреслили, що Іран утримується від таких дій і закликає інші країни припинити постачання зброї сторонам конфлікту.
- росія та Іран раніше заперечували, що Тегеран постачав ракети чи іншу зброю для підтримки повномасштабного вторгнення росії в Україну, яке розпочалося у лютому 2022 року.
- Однак офіційні особи США, України та Європи стверджують, що Іран надав росії тисячі безпілотників та артилерійських снарядів. Розгортання Fath-360 дозволить росії збільшити тиск на Україну, оскільки ці ракети не потребують значної підготовки до запуску, а їхній час польоту є надзвичайно коротким.
- Використання цих ракет може дозволити росії зберегти більш сучасні ракети, такі як "Іскандер", для ударів по критично важливій інфраструктурі, включаючи енергетичну мережу, що створює додаткове навантаження на протиповітряну оборону України.
3. ЄС пригрозив заблокувати “Північний потік-2” у відповідь на дії росії.
- Європейський Союз розглядає можливість остаточної юридичної заборони запуску газопроводу “Північний потік-2”, який досі перебуває в “замороженому” стані. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела в ЄС.
- За даними видання, такий крок розглядається як частина ширшої стратегії тиску на Кремль — на тлі нових агресивних дій росії, а також з метою недопущення майбутнього енергетичного шантажу. “Північний потік-2” ніколи не був запущений, але його інфраструктура зберігається в технічній готовності.
- Тепер Брюссель може ініціювати законодавчу процедуру, яка унеможливить його введення в експлуатацію навіть у теорії.
- Нагадаємо, Німеччина призупинила сертифікацію газопроводу після повномасштабного вторгнення рф в Україну у лютому 2022 року.
4. Американський хедж-фонд Elliott Investment Management, очолюваний мільярдером Полом Сінгером, веде попередні переговори щодо придбання частки в пакеті інфраструктурних активів Болгарії, включаючи сегмент газопроводу «Турецький потік», який транспортує російський природний газ до Європи.
- Ця потенційна угода викликає занепокоєння щодо посилення впливу москви на європейському енергетичному ринку та можливого зміцнення залежності Європи від російського газу.
- Згідно з джерелами, знайомими з ситуацією, Elliott підписав угоду про нерозголошення з болгарським державним оператором газотранспортної системи Bulgartransgaz і розглядає можливість не лише інвестування в газопровід, але й придбання доступу до мережі дата-центрів та інших інфраструктурних активів.
- Переговори перебувають на початковій стадії, і немає гарантій, що угода буде укладена. Однак є побоювання, що така угода може сприяти збереженню або навіть посиленню залежності Європи від російського газу, що суперечить стратегії Європейського Союзу щодо зменшення імпорту енергоресурсів з росії.
- Крім того, участь американського фонду в інвестуванні в інфраструктуру, пов'язану з російським газом, може ускладнити майбутні санкції та дипломатичні зусилля, спрямовані на обмеження впливу москви в регіоні.
- Ця ситуація підкреслює складність енергетичної політики в Європі та необхідність уважного підходу до інвестицій, які можуть мати довгострокові геополітичні наслідки.
5. Європа підтримала створення спецтрибуналу для переслідування Путіна за злочин агресії.
- Майже 20 європейських країн у п’ятницю у Львові політично підтримали створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії росії проти України.
- Цей крок знаменує завершення технічної роботи над відповідними юридичними документами — ключовий етап на шляху до притягнення російського керівництва до відповідальності. Трибунал буде створено в межах Ради Європи.
- Очікується, що його діяльність офіційно стартує вже наступного року. Новий суд заповнить прогалину в міжнародному праві, оскільки чинний Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції для переслідування російських посадовців за злочин агресії.
- «Цей трибунал забезпечить відповідальність тих, хто найбільше винен у розв'язанні війни», — заявила голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас.
- Президент України Володимир Зеленський назвав його створення моральним обов’язком Європи. Львівська зустріч збіглася з 9 травня — символічною датою для кремля. Контраст із військовим парадом у Москві був посилений спільною появою Путіна й Сі Цзіньпіна, водночас як у Львові вшановували жертв російської агресії.
- Оголошення про трибунал збігається з новими санкціями Великої Британії проти «тіньового флоту» рф і намаганнями Заходу домогтися 30-денного припинення вогню.
- Європейські уряди прагнуть не лише воєнної підтримки України, а й засадничого правосуддя — з підготовкою обвинувачень проти найвищого політичного керівництва росії.
6. Китай досі уникає реальних інвестицій в економіку росії, незважаючи на пропозиції путіна.
- росія, що стрімко втрачає економічну суб'єктність через війну проти України, дедалі глибше перетворюється на сировинний додаток Китаю.
- Після того як путін відкрито закликав китайський бізнес переносити виробництва до рф, Пекін погодився лише на формальне обговорення цієї ідеї — жодних зобов’язань чи гарантій інвестицій не прозвучало.
- путін визнав, що росія стала найбільшим у світі імпортером китайських автомобілів — тобто втратила власну автопромисловість і тепер повністю залежить від китайського експорту.
- москва запрошує китайські компанії на свій ринок, обіцяючи «комфортні умови», однак натомість отримує дедалі більшу ізоляцію навіть з боку так званих «дружніх країн».
- Китай і досі офіційно забороняє своїм компаніям інвестувати в стратегічні галузі російської економіки, зокрема — в енергетику. Проєкт газопроводу «Сила Сибіру-2» залишається заблокованим. Так само китайські автоконцерни, попри бум продажів у рф, не поспішають будувати там заводи.
- Центробанк росії у своїй статистиці жодного разу за три роки повномасштабної війни не зафіксував суттєвого припливу капіталу з «дружніх» країн.
- Навпаки — прямі іноземні інвестиції невпинно скорочуються: мінус $138 млрд у 2022-му, мінус $80 млрд у 2023-му, і ще $63 млрд торік. У підсумку росія вже втратила понад половину всіх вкладень іноземних інвесторів, а їх загальний обсяг скотився до рівня 2009 року.
- Попри дипломатичні реверанси, Китай не бачить у росії надійного партнера і не готовий вкладати в економіку, яка перебуває під санкціями, втрачає ринки, людський капітал і технології. рф дедалі глибше скочується до ролі сировинного придатка, втрачаючи навіть залишки економічної самостійності.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
