1. У ніч проти 14 жовтня безпілотники атакували завод та промислову зону у м.Балаково Саратовської області росії.
- Місцеві жителі повідомляли про десятки вибухів, а в промисловій зоні виникли осередки пожеж. Вибух і займання зафіксували поблизу великого металургійного підприємства. Також повідомлялося про перебої з електропостачанням у регіоні.
- Ймовірною ціллю атаки міг бути металургійний завод «МЗ Балаково», який спеціалізується на виробництві сталі та металопрокату, зокрема арматури й сортового прокату. Потужність підприємства перевищує 1 млн тонн сталевого прокату на рік, воно має власне сталеплавильне виробництво.
- Серед можливих цілей також називали великий центр обробки даних «Сбербанку».
- Будівництво комплексу ще не завершено, однак об’єкт реалізується поетапно, а його окремі частини могли бути введені в експлуатацію.
- Проєкт вартістю 122,2 млрд рублів (понад $1 млрд) передбачає створення одного з найбільших центрів обробки даних у росії: близько 3 000 серверних стійок, до 120 000 серверів та електричну потужність до 82 МВт. ЦОД призначений для забезпечення ІТ-інфраструктури «Сбербанку», зберігання й обробки даних.
- Також повідомлялося про плани розміщення на його базі сервісів державної цифрової платформи «ГосТех».
2. росія нарощує продажі золота та скорочує запаси у Фонді національного добробуту, намагаючись компенсувати падіння нафтогазових доходів.
- За січень–серпень 2026 року Гонконг закупив 139 тонн російського золота на $20 млрд — майже втричі більше, ніж за аналогічний період торік. Водночас росія витрачає золоті резерви ФНД.
- Якщо на 1 січня 2026 року фонд мав 160,2 тонни золота, то на 1 жовтня залишилося 131,7 тонни. За дев’ять місяців продали близько 28 тонн на суму понад 300 млрд рублів. Продажі посилюються в періоди скорочення нафтогазових доходів, допомагаючи кремлю покривати бюджетний дефіцит.
- Алмазна галузь росії, навпаки, втрачає доходи. Виручка «АЛРОСА» за перше півріччя 2026 року скоротилася на 33% порівняно з аналогічним періодом торік — до 90,3 млрд рублів. Компанія отримала близько 10 млрд рублів чистого збитку. Індія скоротила прямий імпорт російських алмазів, хоча частина поставок, імовірно, продовжує надходити через Гонконг.
- Водночас росія збільшує експорт інших дорогоцінних металів до Китаю. За січень–липень 2026 року поставки паладію зросли у 2,1 раза — до 10,8 тонни вартістю $1,3 млрд. Експорт платини збільшився у 6,8 раза — до $203 млн.
- Зростання продажів золота допомагає росії компенсувати втрати нафтових доходів, однак робить бюджет залежнішим від цін на сировину. За останні чотири роки золото подорожчало приблизно у 2,3 раза. Якщо ціни на нафту й золото одночасно знизяться, можливості покривати дефіцит за рахунок продажу дорогоцінного металу суттєво скоротяться.
- Подальше збільшення поставок до Гонконгу може стати для москви одним зі способів залучення коштів, тоді як Китай отримуватиме можливість домагатися вигідніших цін.
3. російські металургійні підприємства опинилися під загрозою вимушеної зупинки через проблеми з вивезенням готової продукції до портів.
- Логістична криза загострилася після скорочення відвантажень через південні порти, які постраждали від ризиків для судноплавства в Азово-Чорноморському басейні через атаки безпілотників.
- За січень–серпень 2026 року перевезення металів через ці порти впали на 21% — із 7 млн до 6 млн тонн. У липні–серпні скорочення сягнуло 54%: з 1,86 млн до 860 тис. тонн у річному вимірі.
- Виробники спробували перенаправити вантажі до портів Балтійського моря, однак зіткнулися з відмовами «РЖД» погоджувати перевезення. Залізнична компанія пояснює це повільним розвантаженням у портах, обмеженими потужностями гаваней, а також нестачею локомотивів і локомотивних бригад для вивезення порожніх вагонів із припортових станцій.
- Металурги попереджають, що через накопичення продукції та неможливість своєчасно відправляти її на експорт підприємства найближчим часом можуть бути змушені зупинити виробництво.
- Перенаправлення вантажопотоків із півдня на північний захід не розв’язало проблему, а виявило обмежені можливості російської залізничної та портової інфраструктури.
4. Експорт російської нафти скоротився через уповільнення відвантажень у Чорному морі.
- Експорт російської нафти знизився до 3,7 млн барелів на добу через затримки танкерів у чорноморському порту Новоросійськ. Cередні поставки за чотири тижні до 11 жовтня скоротилися на 110 тис. барелів на добу порівняно з переглянутим показником попереднього періоду.
- У вересні постачання російської нафти до Індії впали приблизно до 1,5 млн барелів на добу — на чверть менше, ніж у серпні.
- За супутниковими знімками та даними відстеження суден, танкери на нафтовому терміналі «Шесхаріс» у Новоросійську проводять на якорі біля основних причалів для завантаження сирої нафти близько чотирьох днів. Це вдвічі довше, ніж потрібно танкерам аналогічного розміру в російських балтійських портах, і затримує відправлення вантажів.
- Побоювання судновласників посилилися після атаки безпілотників на повністю завантажений танкер, який вийшов із Новоросійська на початку минулого тижня.
- москва також перенаправила весь експорт казахстанської нафти через Новоросійськ, звільнивши місце в балтійському порту Усть-Луга для російських вантажів.
- Однак збільшення відвантажень із Балтійського моря не компенсувало падіння поставок із Чорного моря.
5. Падіння видобутку нафти в росії сповільнилося у вересні, але рівень видобутку все ще відстає від квоти ОПЕК.
- У вересні видобуток нафти в росії скоротився на 38 тис. барелів на добу — до 8,643 млн барелів. Темпи падіння сповільнилися порівняно із серпнем, коли показник знизився на 174 тис. барелів на добу.
- Попри сповільнення падіння, російська нафтова галузь продовжує відчувати труднощі через українські удари по нафтопереробних заводах. У вересні інтенсивність атак знизилася до тримісячного мінімуму, однак темпи ремонту відставали від пошкоджень. У результаті середня переробка нафти становила менш як 4 млн барелів на добу проти 5,4–5,5 млн до початку української кампанії ударів.
- За прогнозом Rystad Energy, якщо Україна збереже нинішню інтенсивність атак, переробка залишатиметься на рівні 3,5–4 млн барелів на добу.
- У вересні видобуток російської нафти був на 1,306 млн барелів на добу нижчим за квоту, передбачену угодою ОПЕК+. Від березня 2026 року росія могла б збільшити видобуток у межах квоти на 380 тис. барелів на добу, однак фактично він скоротився на 500 тис. барелів.
- Через проблеми з переробкою російські компанії спрямовують більше сировини на зовнішні ринки. За чотири тижні до 4 жовтня морський експорт зріс до 3,76 млн барелів на добу — найвищого рівня з початку серпня.
- Збільшення поставок за кордон допомогло сповільнити падіння видобутку, але не усунуло проблем російської нафтової галузі.
6. Європейська заборона на імпорт пального з російської нафти не зупинила зростання поставок індійського дизеля до ЄС.
- У вересні 2026 року росія постачала до Індії близько 1,85 млн барелів нафти на добу. Індійські нафтопереробні заводи після переробки сировини експортували до Європи приблизно 280 тис. барелів дизеля на добу, ще 340 тис. барелів щодня спрямовували на інші закордонні ринки.
- 21 січня 2026 року Євросоюз заборонив імпорт пального, виробленого з російської нафти. Однак через вісім місяців поставки індійського дизеля до Європи досягли максимуму за рік.
- Таким чином, обмеження не зупинили потік пального з Індії, яка залишається одним із найбільших покупців російської нафти.
7. росія та Іран посилюють гібридні атаки проти Великої Британії.
- Глава британської контррозвідки MI5 Кен Маккаллум заявив, що росія та Іран нарощують гібридні операції проти Великої Британії та її союзників. За його словами, Іран дедалі частіше намагається атакувати складніші цілі, зокрема військові об’єкти.
- Заява пролунала після ймовірної змови проти авіабази Королівських ВПС Ферфорд, до якої, за словами прем’єра Енді Бернгема, з високою ймовірністю причетний Тегеран. Інцидент спричинив масштабну тривогу та виведення американських бомбардувальників із бази за рішенням президента США Дональда Трампа.
- Говорячи про росію, Маккаллум наголосив, що вона залишається головною загрозою серед держав і посилює гібридні атаки. Серед прикладів він навів спробу атаки дроном на вантажний літак у Німеччині та кібератаку на енергетичну інфраструктуру Польщі.
- За його словами, за останнє десятиліття кількість загроз з боку держав зросла вчетверо.
8. Південна Корея планує розпочати регулярні перевезення Північним морським шляхом до 2030 року.
- Південна Корея планує запустити регулярні вантажні перевезення Північним морським шляхом до 2030 року, попри ризики, пов’язані зі співпрацею з росією.
- Північний морський шлях проходить уздовж арктичного узбережжя росії, тому його використання потребує взаємодії з москвою. На тлі війни проти України та західних санкцій це створює дипломатичні ризики для Південної Кореї.
- Водночас президент країни розглядає арктичний маршрут як альтернативу традиційним морським шляхам, які можуть зазнавати перебоїв через конфлікти на Близькому Сході.
- Заява пролунала після першого рейсу південнокорейського контейнеровоза PanStar Acro до Європи через Арктику й назад. За оцінками південнокорейської влади, маршрут може скоротити час перевезення приблизно на третину порівняно зі шляхом через Суецький канал.
- Однак комерційну доцільність маршруту ще не доведено. Судно вирушило з 737 контейнерами з товаром замість запланованих 1300, а назад повернулося з 1743 порожніми контейнерами й без імпортного вантажу.
- Розвиток арктичних перевезень може принести росії додаткові транзитні доходи, але водночас ставить Сеул перед необхідністю балансувати між економічними інтересами та санкційними зобов’язаннями перед західними партнерами.
- Президент Лі Чже Мьон заявив, що Сеул суворо дотримуватиметься міжнародних норм і санкцій та координуватиме свої дії з ключовими партнерами.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
