1. Нафтові доходи росії впали до найнижчого рівня майже за два роки.
- російський нафтовий експорт зазнав серйозного удару: виручка від продажу сировини за кордон знизилася до мінімуму з липня 2023 року.
- Причини — здешевлення марки Urals та скорочення видобутку в рамках угоди ОПЕК+.
- За останні чотири тижні експортні обсяги впали до 3,13 млн барелів на добу — мінус 10% порівняно з березнем. Тижневий дохід від експорту зменшився до $1,29 млрд.
- У порівнянні з квітнем 2024 року втрати становлять понад третину — приблизно $700 млн щотижня. На другому тижні квітня ціна Urals опускалася нижче $50 за барель.
- За оцінками ринку, при таких умовах бюджет рф недоотримає близько 3,1 трлн рублів із запланованих 10,8 трлн рублів нафтово-газових доходів у 2025 році.
2. Падіння вантажообігу в портах рф: мінус 5,6% за перший квартал 2025 року.
- За січень–березень 2025 року перевалка вантажів у морських торгових портах росії скоротилася на 5,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 208,2 млн тонн.
- Зниження зафіксовано у всіх морських басейнах, окрім Далекосхідного, де показник залишився майже без змін (+0,1%). Найбільше падіння спостерігається в Каспійському басейні (-33%), далі — Азово-Чорноморський (-12%), Арктичний (-9%) і Балтійський (-2%).
- Просідання відбулося за ключовими видами вантажів: наливні — 109,8 млн тонн (-6%); сухі — 98,4 млн тонн (-5%).
- Ці дані вкладаються в ширший тренд погіршення показників російського експорту на тлі санкцій, логістичних ускладнень та перенаправлення ланцюгів поставок.
3. Удар по металургам рф: у «Сєвєрсталі», ММК та НЛМК різко впаде прибуток у 2025 році.
- Згідно з прогнозом аналітиків Альфа-банку, найбільші підприємства чорної металургії росії у 2025 році зазнають істотного зниження прибутку та виручки.
- Очікується падіння чистого прибутку: - «Сєвєрсталь» — на 30%, до 104,9 млрд руб; ММК — на 15%, до 67,9 млрд руб; НЛМК — на 4%, до 126,8 млрд руб. Виручка також зменшиться, хоч і менш помітно.
- Причини — слабкий внутрішній попит, експортні обмеження та надлишок сталі на зовнішніх ринках.
- Ситуація є продовженням спаду 2024 року. Очікується, що негативна динаміка збережеться й у 2025-му, особливо на тлі санкцій, скорочення інфраструктурних проєктів і зниження попиту з боку будівництва та машинобудування.
4. У росії почалася будівельна криза — попит на житло різко впав, забудовники скорочують обсяги, проєкти зриваються.
- Запуск нових будівництв зменшився на 23% за рік, понад дві тисячі об’єктів уже перенесли терміни здачі мінімум на пів року.
- У першому кварталі 2025-го побудували 8,1 млн кв. м житла — на 24% менше, ніж торік. У москві та Підмосков’ї — провал на 51%.
- Скасування пільгової іпотеки і ставка ЦБ на рівні 21% зробили кредити недосяжними — річна ставка по іпотеці сягнула 30%. У 2024-му обсяги іпотечного кредитування впали майже на 40%, у січні 2025-го — удвічі, до мінімумів за 7 років.
- Продажі новобудов по країні скоротилися на 22%, у Підмосков’ї — на 25%, у Нижньому Новгороді — на 40%.
- У 2025 році кожна третя будівельна компанія стане збитковою.
5. росія звернулась до США з проханням дозволити купівлю літаків Boeing за рахунок заморожених державних активів, щойно буде досягнуто припинення вогню в Україні.
- Йдеться не про офіційну умову припинення бойових дій, а радше про спробу пов’язати зняття санкцій зі згодою на мир.
- Вашингтон уже відповів, що жодні економічні поступки не обговорюватимуться до припинення вогню.
- москва, окрім того, публічно вимагає зняти санкції з «Аерофлоту» та дозволити відновлення прямих рейсів між росією та США. І хоча реакції американської сторони на це не було, сам факт подібних запитів свідчить про економічну вразливість кремля.
- Boeing, який і сам перебуває під тиском через торгові обмеження в рамках нової тарифної стратегії адміністрації Трампа, навряд чи зможе або захоче відновити бізнес у росії.
- Попри спроби кремля представити можливу угоду як «взаємовигідну», йдеться передусім про спробу повернути хоч якусь частину контролю над цивільною авіацією, яка після 2022 року стрімко деградує — через втрату доступу до літаків, запчастин і технічного обслуговування.
- Спроба купити Boeing за заморожені активи — це також непряма визнана капітуляція: росія погоджується, що без згортання війни жодного доступу до резервів не буде.
6. Індія активно заміщає росію на ринку озброєнь, скориставшись її ослабленням через війну та санкції.
- За останні п’ять років поставки російської зброї на світовий ринок скоротилися на 64%, і Делі почав агресивно освоювати традиційні для москви ринки — Африку, Південну Америку та Південно-Східну Азію.
- Індія вже направила військових аташе до Алжиру, Марокко, Танзанії, Аргентини, Ефіопії, Гаяни, Камбоджі та Вірменії — багатьох країн, які раніше масово закуповували радянську та російську техніку.
- До березня 2026 року планується відкрити щонайменше 20 таких посад. В цих державах Індія активно пропонує озброєння, сумісне з радянськими зразками, а також надає пільгове кредитування на купівлю техніки — через держбанк EXIM.
- Вірменія стала першою помітною перемогою Індії. У 2022–2024 роках на неї припало 43% всього вірменського імпорту зброї, тоді як до 2018 року Індія взагалі не фігурувала в статистиці. Єреван прямо заявляв, що більше не може покладатися на москву як на стабільного постачальника.
- На тлі скорочення західних запасів озброєння, спрямованих в Україну, та дефіциту на ринку, індійські виробники пропонують вигідніші альтернативи. Наприклад, 155-мм артилерійські снаряди Делі може виробляти по $300–400 за одиницю, тоді як європейські аналоги коштують понад $3000.
- У 2023–2024 фінансовому році оборонна промисловість Індії виготовила продукції на $14,8 млрд — це на 62% більше, ніж у 2020-му.
- Ціль уряду — подвоїти експорт озброєнь до $6 млрд до 2029 року. Асортимент розширюється: окрім боєприпасів та стрілецької зброї, Індія вже демонструє бойові вертольоти, ракети, кораблі, та іншу складну техніку під час навчань і в рамках зустрічей з іноземними делегаціями.
- В умовах, коли росія фізично не здатна забезпечити іноземних замовників через потреби фронту та обмеження експорту, Індія швидко формує нову роль — виробника доступного, «радянсько-сумісного» озброєння для третіх країн.
7. Чехія відмовляється від російського ядерного палива на користь Казахстану.
- Чеський енергетичний концерн ČEZ уклав довгостроковий контракт із казахстанською державною компанією «Казатомпром» на постачання уранового концентрату для своїх атомних електростанцій.
- Новий контракт дозволить Чехії частково замістити російські поставки урану, які раніше здійснювала структура «Росатома» — компанія ТВЕЛ.
- Цей крок свідчить про подальше посилення енергетичної незалежності Чехії від росії, а також про підтримку курсу на відмову від співпраці з «Росатомом», який продовжує отримувати валютні надходження попри санкційний тиск.
8. У США посилять тиск на росію: новий законопроєкт передбачає санкції та підтримку України.
- Група демократів у Конгресі США представила масштабний законопроєкт у відповідь на російську атаку по Сумах, що забрала життя щонайменше 35 осіб. Документ передбачає розширення санкцій проти рф та суттєву допомогу Україні.
Проєкт включає:
- жорсткі санкції проти російських банків, нафтової та гірничодобувної галузей, а також чиновників, відповідальних за агресію;
- зміцнення безпекової підтримки України — зокрема військове фінансування, прямі кредити та озброєння;
- створення посади спецкоординатора з відновлення України, що має забезпечити прозоре управління коштами й ресурсами для відбудови країни.
- Джерела повідомляють, що демократи планують використати законопроєкт як основу для просування пакету допомоги Україні, навіть якщо адміністрація Трампа намагатиметься утримати простір для переговорів з москвою.
9. Адміністрація Трампа готує нову стратегію економічного тиску на Китай, яка полягає не лише у збереженні високих тарифів, а й у використанні переговорів із союзниками для міжнародної ізоляції китайської економіки.
- США планують запропонувати понад 70 країнам зниження або скасування американських мит — в обмін на згоду обмежити економічну співпрацю з КНР.
Вашингтон прагне, щоб партнери:
- заборонили транзит китайських товарів через свої території,
- не допускали на ринок китайські компанії,
- не приймали дешеву продукцію китайської промисловості,
- у деяких випадках — відмовилися від проєктів у сфері інфраструктури та технологій за участю Китаю.
- Ця ініціатива є частиною ширшого плану адміністрації щодо від’єднання економіки США від КНР, зокрема шляхом митних бар'єрів і потенційного делістингу китайських компаній з американських фондових бірж.
- Міністр фінансів Скотт Бессент став головним лобістом цієї стратегії після того, як Трамп 9 квітня оголосив 90-денну паузу у введенні нових тарифів — за винятком Китаю.
- Бессент уже заявив, що не виключає «жорстких кроків» щодо фінансової присутності Китаю в США. Його план має на меті послабити переговорні позиції Пекіна та змусити китайське керівництво йти на поступки перед можливою особистою зустріччю Трампа та Сі Цзіньпіна.
- Конкретні вимоги до кожної країни будуть варіюватися — залежно від рівня її залученості в торгівлю з КНР.
- Але загальна мета — відтіснити Китай з глобального ринку та підірвати його економічну стабільність.
10. УЄФА заборонила вшанування полеглих у війні з росією, але збірна України знайшла спосіб.
- Перед матчем кваліфікації Євро-2026 з футзалу між Україною та Румунією УЄФА не дозволила провести хвилину мовчання в пам’ять про загиблих.
- У відповідь українська збірна звернулася до румунської команди — і, отримавши підтримку, вшанувала загиблих уже під час гри.
- Одразу після першого розіграшу м’яча гравці обох команд зупинилися та схилили голови.
- Жест солідарності, здійснений всупереч забороні, набув особливого символізму.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
