1. У росії зафіксовано чергову атаку українських безпілотників на об’єкти нафтової інфраструктури.
- За попередніми даними, під удар могла потрапити лінійно- виробнича диспетчерська станція «Пермь» у районі Малиновська. Судячи з оприлюднених зображень, на території об’єкта спалахнула пожежа, що може свідчити про ураження ключових елементів системи перекачування.
- ЛПДС «Пермь» є вузловою станцією системи «Транснефти» і виконує критичну функцію транспортування, зберігання та розподілу нафти магістральними трубопроводами. Через цей об’єкт проходять потоки у напрямку Пермського НПЗ та інших промислових центрів, а також у бік експортної інфраструктури.
- У разі пошкодження станції можливі перебої з перекачуванням і тимчасове порушення логістичних ланцюгів. Подібні удари дедалі частіше зміщуються з портових терміналів на внутрішні вузли системи, що підвищує вразливість усієї інфраструктури транспортування.
- Навіть локальні пошкодження на таких об’єктах можуть призводити до перерозподілу потоків і додаткового навантаження на інші ділянки мережі.
2. російський «Норнікель» фіксує різке падіння виробництва ключових металів.
- Норникель на початку 2026 року продемонстрував суттєве скорочення випуску основних металів. За підсумками першого кварталу виробництво нікелю обвалилося на 28% квартал до кварталу, міді — на 12%, паладію — на 14%, платини — на 26%. У річному вимірі компанія також зафіксувала спад: виробництво платини скоротилося на 26%, паладію — на 18%, міді — на 10%, тоді як випуск нікелю знизився на 0,3%.
- Випуск нікелю скорочується вже третій рік поспіль, що свідчить про системні проблеми в галузі.
- Попри відсутність прямих санкцій проти компанії, «Норнікель» стикається з обмеженнями на розрахунки, дефіцитом західного обладнання та ускладненням логістики.
- Додатковий ризик створюють нові обмеження ЄС: заборона на операції з портом Мурманська, який є ключовим для експорту кольорових металів. У підсумку навіть один із флагманів російської металургії демонструє деградацію виробничих показників.
- Це посилює тиск на експортні доходи та підкреслює, що технологічна ізоляція і санкційні обмеження поступово підривають базові галузі економіки рф.
3. У росії різко звузилися джерела фінансування економіки: фактично єдиним ресурсом залишаються внутрішні заощадження населення.
- Про це заявила голова Центробанку рф, визнавши, що після 2022 року доступ до міжнародних ринків капіталу для російських компаній практично втрачено.
- За її словами, раніше значна частина фінансування забезпечувалася за рахунок дешевих зовнішніх ресурсів — заощаджень громадян Європи та США, що дозволяло бізнесу залучати кредити під низькі ставки і нарощувати виробництво для експорту. Наразі цей канал повністю закритий, а глобальні фінансові ресурси стали недоступними.
- У результаті економіка змушена покладатися майже виключно на внутрішні накопичення, що супроводжується високою інфляцією та дорогими кредитами. Така модель обмежує інвестиційні можливості бізнесу та стримує економічне зростання, оскільки внутрішніх ресурсів недостатньо для повноцінного фінансування розвитку.
- Фактично йдеться про фінансову ізоляцію, яка змушує економіку працювати в умовах дефіциту капіталу і підвищеного навантаження на населення як основного джерела ресурсів. Це посилює структурні дисбаланси та підвищує вразливість економічної системи в довгостроковій перспективі.
4. Виробництво цементу в росії продовжує демонструвати різке падіння на тлі уповільнення будівельної активності та скорочення інвестицій у секторі.
- За даними галузевих оцінок, у березні обсяги виробництва знизилися на 17% у річному вимірі, а за підсумками першого кварталу скорочення сягнуло 24% рік до року. Паралельно погіршується і динаміка внутрішнього попиту.
- Галузева асоціація «Союзцемент» прогнозує, що споживання цементу в 2026 році може скоротитися ще до 25,9%, що відображає подальше згортання будівельної активності як у житловому, так і в інфраструктурному сегментах.
- Зниження попиту пояснюється сукупністю факторів: високими кредитними ставками, обмеженим доступом до фінансування, зростанням вартості будівництва та загальним скороченням інвестиційної активності в економіці.
- Додатковий тиск створює уповільнення промислового виробництва та зменшення обсягів нових проєктів.
- У підсумку цементна галузь, яка є одним із базових індикаторів стану будівельного сектору, фіксує стійкий спад, що може свідчити про більш широке охолодження в економіці та зменшення внутрішнього попиту на інфраструктурний розвиток.
5. російський «тіньовий флот» продовжує працювати попри заяви Лондона.
- Майже 100 суден, пов’язаних із російським «тіньовим флотом», пройшли через британські води протягом місяця після жорстких заяв прем’єра Кир Стармер.
- З моменту заяви 25 березня через води Великої Британії пройшли щонайменше 98 суден, які підпадають під британські санкції. Це фактично відповідає рівню попередніх місяців і свідчить про відсутність реального стримування.
- Експертка Atlantic Council Элизабет Брау зазначає, що без практичних дій — перевірок і затримань — подібні заяви сприймаються як формальність. У результаті санкційний режим втрачає ефективність. На відміну від Великої Британії, інші європейські країни, зокрема Франція, Бельгія та Швеція, останніми місяцями активніше інспектують і затримують підозрілі судна.
- Ситуація також оголює структурні проблеми Британії: скорочення військово-морського потенціалу, відсутність спеціалізованої берегової охорони та юридичні обмеження.
- Це створює «вікно можливостей» для росії, яка продовжує використовувати тіньові схеми для обходу санкцій і підтримки нафтових доходів, незважаючи на публічний тиск з боку Заходу.
6. росія намагається підготуватися до повної втрати європейського ринку ЗПГ, розширюючи флот газовозів напередодні остаточного ембарго, яке набуде чинності з 2027 року.
- За даними галузевих джерел і LSEG, до російського реєстру внесено чотири танкери для перевезення зрідженого природного газу — «Оріон», «Луч», «Меркурій» і «Космос», побудовані ще у 2005–2006 роках.
- Судна не є новими: усі вони змінили власників на початку 2026 року, перейшовши до компаній, зареєстрованих у Гонконзі та Туреччині, після чого були перереєстровані під російський прапор.
- Раніше танкери належали оманській структурі, що свідчить про використання обхідних схем для формування додаткового флоту на тлі санкційних обмежень.
- Наразі всі чотири газовози рухаються у північній частині Атлантики, причому один із них прямує до району Мурманська, де розташована інфраструктура перевалки ЗПГ, зокрема плавуче сховище «Саам». Цей хаб використовується для перевантаження газу з арктичних проєктів на звичайні танкери, що дозволяє частково компенсувати логістичні обмеження.
- Посилення флоту відбувається на тлі вже чинних обмежень ЄС: з квітня 2026 року діє заборона на імпорт ЗПГ за короткостроковими контрактами, а з 1 січня 2027 року вона пошириться і на довгострокові угоди.
- У відповідь росія змушена переорієнтовувати поставки на азійські ринки, що потребує довших маршрутів і більшої кількості суден. Водночас ставка на старі танкери та складні схеми перевалки підкреслює обмеженість ресурсів і зростання витрат.
- У результаті російський ЗПГ-сектор стикається з погіршенням економіки перевезень і зниженням ефективності експорту, що посилює тиск на галузь у довгостроковій перспективі.
7. ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК з 1 травня 2026 року.
- ОАЕ офіційно заявили про вихід із ОПЕК та формату ОПЕК+, що означає різке послаблення системи координації видобутку, яку десятиліттями утримувала Саудівська Аравія.
- Такий крок фактично відкриває для Абу-Дабі можливість нарощувати видобуток без обмежень квот. Це рішення пов’язане з переглядом нафтової стратегії та прагненням до більшої гнучкості в умовах нестабільного ринку.
- Вихід одного з ключових виробників Перської затоки підриває довіру до всієї архітектури картелю, яка понад 60 років впливала на глобальний баланс попиту і пропозиції.
- Якщо приклад ОАЕ підтримають інші учасники, ринок може перейти до більш фрагментованої моделі без централізованого контролю. Додаткову напруженість створює ситуація навколо Ормузької протоки, де загрози блокування вже провокували цінові стрибки.
- Водночас ОАЕ мають стратегічну перевагу завдяки маршрутам експорту через Фуджейру, що дозволяє обходити цей вузький коридор.
- Для росії така трансформація несе ризики. Зростання пропозиції нафти,в умовах ослаблення координації, тисне на ціни і скорочує доходи бюджету, який критично залежить від енергетичного експорту. Це посилює вразливість фінансової системи рф і обмежує можливості компенсувати втрати від санкцій.
8. Хорватія і Боснія запускають газовий проєкт для скорочення залежності від росії.
- Хорватія та Боснія і Герцеговина підписали угоду про будівництво газопроводу Southern Interconnection, який має з’єднати боснійську газову систему з інфраструктурою Хорватії та LNG-терміналом на острові Крк.
- Новий маршрут дозволить Боснії отримати доступ до альтернативних джерел газу через LNG-термінал у Хорватії. Інвестором і девелопером визначено американську компанію AAFS Infrastructure and Energy. За оцінками, вартість проєкту може сягнути $1,5 млрд.
- Наразі Боснія майже повністю залежить від постачання газу з росії, який надходить через Сербію і Болгарію маршрутом TurkStream. Запуск нового інтерконектора має суттєво змінити цю структуру, відкривши доступ до глобального ринку LNG.
- Проєкт є частиною ширшої тенденції в Європі — поступового витіснення російського газу з регіону. Для росії це означає подальшу втрату ринків збуту і послаблення енергетичного впливу, який десятиліттями використовувався як інструмент політичного тиску.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
