1. Економіка росії сповільнюється швидше, ніж очікувалося.
- російська економіка у 2025 році демонструє значно слабші результати, ніж навіть найобережніші прогнози Центробанку.
- За офіційними даними Мінекономрозвитку, за перші сім місяців ВВП зріс лише на 1,1% — майже на межі нижнього порогу прогнозу ЦБ, який передбачав зростання в діапазоні 1–2%.
- У липні економічна динаміка ще більше пригальмувала: приріст ВВП становив лише 0,4% проти 1% у червні. Промислове виробництво також втратило темп, впавши до 0,7% із 1,9%, головним чином через спад у переробній промисловості.
- Реальне зростання економіки за підсумками року може навіть не дотягнути до мінімального прогнозу ЦБ у 1%. Показник може бути на рівні 0,7% або можливий навіть ризик від’ємної динаміки наприкінці року.
- Попри це, російська влада продовжує озвучувати завищені прогнози. Мінекономрозвитку досі очікує зростання ВВП на 2,5%, а Мінфін запевняє, що річний показник буде не менше 1,5%.
- Зниження прибутковості бізнесу, падіння інвестиційної активності та ефект «високої бази» роблять такі оцінки надто оптимістичними. Додатковим фактором тиску на економіку залишається жорстка монетарна політика. Ключова ставка ЦБ довгий час трималася на рівні 21%, а зараз становить 18%. Висока вартість кредитів обмежує інвестиції та розвиток приватного сектору, тоді як державна підтримка зосереджена насамперед у військово-промисловому комплексі.
- Офіційна риторика про «стійкість» російської економіки розходиться з реальними показниками, які свідчать про її поступове охолодження та ризик входження у фазу стагнації.
2. росія вперше витратила половину податків на війну.
- У 2025 році витрати росії на війну досягли рекордних показників: у I кварталі на армію та закупівлі зброї спрямовано 50,1% усіх податкових надходжень, у II кварталі — 48,2%.
- Ще у 2022 році ця частка становила 24,4%, у 2023 році — 32%, у 2024-му — 39%. За перше півріччя 2025 року Мінфін рф зібрав 17,6 трлн рублів, витратив 21,3 трлн, із яких майже 40% пішло на війну.
- Ці показники стали абсолютним рекордом сучасної російської історії та перевищили рівень навіть останніх років СРСР. Для прикладу, у бюджеті 1990 року на армію передбачалося 29,4% витрат.
3. Простої потужностей на російських НПЗ побили історичний рекорд після атак дронів.
- У серпні на російських нафтопереробних заводах простоювали потужності обсягом 6,4 млн тонн — це історичний максимум. У середньому не працювало 23% первинних потужностей з переробки нафти, що дорівнює приблизно 206 тис. тонн на добу.
- З них 157 тис. тонн на добу, або 17% від загальної потужності НПЗ у країні, зупинилися саме через удари безпілотників. Пошкодження отримали щонайменше десять заводів, п’ять з них виведені з ладу.
- Попри спроби перерозподілити завантаження на діючі підприємства, виробництво пального у серпні знизилося на 5%. Це найбільший збій у роботі російської нафтопереробки за всю історію спостережень, який оголив її вразливість перед подальшими атаками.
4. російський експорт нафти знову зазнає серйозних збоїв.
- У вересні порт Усть-Луга працюватиме лише на половину своєї звичайної потужності через пошкодження трубопроводу. Пропускна спроможність термінала знизиться до приблизно 350 тисяч барелів на добу, що становить близько половини його стандартного рівня.
- Скорочення роботи одного з ключових експортних хабів підриває стабільність російських поставок і демонструє наслідки українських ударів по енергетичній інфраструктурі рф. Хоча ремонтні роботи тривають, чітких строків повного відновлення поки немає.
- Зниження обсягів в Усть-Лузі змусить росію частково перенаправити нафтові потоки в порти Приморськ і Новоросійськ. Водночас це лише частково компенсує втрати і не знімає ризику нових перебоїв.
5. росія зафіксувала найсильніше падіння металургійного виробництва з початку війни.
- У липні випуск металургійної продукції в росії скоротився на 10,2% у річному вимірі — це найглибший обвал щонайменше з моменту початку вторгнення в Україну. Попередній антирекорд становив -6% у червні 2022 року.
- Виробництво в галузі падає з кінця минулого року, коли воно скоротилося на 1,5%, але до літа темпи спаду зросли майже утричі. Санкції, втрата зовнішніх ринків і висока ставка Центробанку зробили ситуацію критичною.
- Найбільші металургійні підприємства повідомляють про різке падіння випуску: виробництво сталі знизилося на 18%, чавуну — на 9%; продаж сталевої продукції скоротився на 11% за півроку; виробники труб втратили 18% продажів по сталевих трубах та майже 22% по безшовних.
- За підсумками півріччя найбільші металургійні компанії росії опинилися у збитках. Трубна металургійна компанія втратила понад 3 млрд рублів, «Мечел» — понад 40 млрд. Навіть такі гіганти, як ММК і «Северсталь», працювали у мінус: їхні витрати перевищили доходи на 4,8 та 29,1 млрд рублів відповідно.
- Це означає, що галузь не лише скорочує виробництво, а й фактично «проїдає» ресурси, не здатна забезпечити собі фінансову стабільність.
- Експорт сталевої продукції у 2024 році впав на третину від довоєнного рівня і становив лише 20 млн тонн. Усередині росії споживання металів скорочується двозначними темпами, насамперед у будівництві та машинобудуванні.
6. Фінансові результати російської гірничодобувної компанії «Мечел» за перше півріччя свідчать про різке погіршення її становища.
- У першій половині 2025 року справи в компанії значно погіршилися.
- Загальна виручка впала на чверть і склала 152,3 млрд рублів. Це означає, що компанія продає менше продукції або дешевше, ніж торік.
- Показник реального заробітку на основному бізнесі (EBITDA) обвалився майже в шість разів — лише 5,7 млрд рублів. Тобто працює компанія майже «в нуль».
- Збитки для акціонерів перевищили 40,5 млрд рублів, більш ніж удвічі гірше, ніж рік тому. Це означає, що акції фактично знецінюються.
- Витрати на виплату відсотків за боргами зросли на третину — до 26,8 млрд рублів. Тобто борговий тягар стає дедалі важчим.
- Ключовий показник боргового навантаження (чистий борг / EBITDA) зріс з 4,6 до 8,8. Це означає, що щоб погасити борги, компанії тепер знадобиться майже дев’ять років прибуткової роботи (якщо взагалі не враховувати нових витрат).
- Фактично, «Мечел» опинився у фінансовій пастці: виручка падає, збитки ростуть, а борги стають непідйомними.
7. Китайські мережі відмили сотні мільярдів доларів через банки США.
- Упродовж останніх років через американські банки та інші фінансові установи було проведено незаконних транзакцій на суму близько 312 мільярдів доларів. Ці кошти використовувалися для підтримки мексиканських наркокартелів та інших злочинних угруповань.
- Міністерство фінансів США вказує, що саме китайські схеми відмивання грошей нині домінують на чорному ринку фінансових послуг. Наркокартелі «Сіналоа» та «Нове покоління Халіско» активно користуються цими каналами для переміщення прибутків від продажу наркотиків.
- Окрім цього, китайські мережі причетні до шахрайства, торгівлі людьми та інших транснаціональних злочинів, що робить їх одним із ключових елементів глобальної кримінальної інфраструктури.
8. Попри офіційні заяви Пекіна про «нейтралітет», Китай фактично нарощує постачання компонентів, які можуть використовуватись у військових дронах.
- За даними митної статистики, з січня по липень 2025 року експорт літій-іонних батарей із Китаю зріс на 20%, але саме до росії він підскочив майже на 90%.
- Формально ці батареї можуть бути для смартфонів чи електромобілів, однак у рф практично немає великих виробників цієї техніки.
- Це робить майже очевидним, що частина імпорту використовується у військових цілях, зокрема для безпілотників, якими москва атакує Україну.
- Фактично Китай допомагає російській військовій машині обходити санкції, постачаючи критичні компоненти, що безпосередньо впливають на інтенсивність обстрілів українських міст.
9. Євросоюз виходить на новий етап у питанні використання заморожених російських активів для відбудови України.
- У Брюсселі перевіряють готовність держав-членів погодитися на розміщення цих коштів у більш ризикові інвестиції, які здатні приносити додатковий прибуток на користь України та водночас посилювати фінансовий тиск на москву, що вперто відмовляється припиняти війну.
- Прихильники такого підходу розглядають його як крок до подальшої конфіскації активів і прямої передачі їх Києву в якості покарання росії за ухилення від виплати післявоєнних репарацій. Це питання обговорять міністри закордонних справ ЄС вже цієї суботи.
- Юристи Єврокомісії вивчають можливість створення «спеціальної цільової структури», яку підтримають окремі країни ЄС та, можливо, інші міжнародні партнери.
- За задумом, вона нагадуватиме Європейський механізм стабільності (ESM), створений для порятунку країн єврозони, але працюватиме поза межами чинних договорів ЄС.
- Нова схема дозволить Брюсселю отримати більший контроль над передачею російських коштів Україні у потрібний момент і водночас обійти право вето Угорщини, через яке заморожені активи інакше могли б повернутися москві.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
