Польща зараз перетворюється на головний військовий центр Європи. Країна активно закуповує танки, артилерію, бронетехніку, системи ППО, а також стала найбільшим логістичним вузлом допомоги Україні.
Ну, і Польща активно перетворює свої кордони на цифрові військові периметри. Тепер на польсько-білоруському кордоні почали працювати, зокрема, перші елементи нової системи виявлення і протидії безпілотникам.
Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марчін Кервінський. Йдеться про нову технологічну лінію оборони, яка має захищати кордон від спостереження, провокацій та потенційних атак з використанням дронів.
І ось що відомо про цю систему:
• розроблено повністю польськими інженерами;
• основне завдання - виявлення, придушення й перехоплення безпілотників;
• використовуються радіоелектронні засоби та системи раннього виявлення;
• розгорнуто безпосередньо на кордоні з Білоруссю.
Такі комплекси здатні:
• фіксувати сигнали керування дронів;
• блокувати канали зв'язку;
• перехоплювати керування;
• глушити GPS навігацію.
Фактично йдеться про радіоелектронний щит проти БпЛА. Такі системи зараз масово розгортають:
• Польща;
• країни НАТО;
• Ізраїль;
• США;
• Південна Корея.
Причина – дрони стали головною зброєю сучасних конфліктів. Ціна простого бойового дрону може бути $1000-$5000, а збитки – на мільйони доларів США.
До речі, Польща вже кілька років посилює східний кордон:
• збудовано 4-метровий паркан на кордоні з Білоруссю;
• розгорнуті військові підрозділи;
• активно впроваджуються технологічні системи спостереження;
• тепер ще додається антидронова інфраструктура.
Так, друзі, сучасні кордони перетворюються на технологічні лінії оборони. Нові елементи безпеки:
• датчики;
• штучний інтелект;
• радіоелектронна боротьба;
• безпілотні системи.
Практично формується цифровий прикордонний периметр.
Все це свідчить про те, що в Польщі враховують той факт, що світ швидко переходить до гібридних конфліктів, де атака може відбуватися через код, сервери й цифрові мережі. Контроль за технологічною інфраструктурою стає таким же важливим, як контроль над територією.
Сучасні конфлікти дедалі частіше відбуваються не на полі бою, а у цифровому середовищі. Під удар потрапляє критична інфраструктура держав:
• енергетика;
• атомні об'єкти;
• наукові осередки;
• державні мережі та бази даних.
Сервери і цифрові системи стають стратегічними об'єктами так само, як раніше були військові бази.
Висновок: досвід Польщі відбиває значно ширшу тенденцію: державні кордони майбутнього — це не лише паркани й солдати. Це мережі датчиків, алгоритми та цифровий контроль простору. Технології, що використовуються на кордонах, поступово переходять і до громадянської інфраструктури спостереження. Це частина глобального переходу до тотального цифрового контролю простору на землі, у повітрі й в мережі.
