Якісь нові тенденції на болотах, що виповзають на головні телеканали. Поступово, вишукуючи підгрунтя для подальшої зміни розуміння населення, що воювати проти "всього НАТО" в Україні одній росії важко.
Наївні. "Закончіть" можна бухати. А коли твоя так звана армія принесла вселенський біль і зло на чужу територію - недостатньо просто захотіти "закончіть". Справа ВЖЕ зроблена.
Росіяни давно не мали шанс прожити наслідки своїх злочинів аж так, щоб це щось змінило в їх свідомості. Навіть Друга Світова закінчилась для них "перемогою", а не знанням про свою співучасть у її розв'язанні. А тому роками російське населення сповнювалось власної величі, як народ-переможець. Усвідомити провал власної агресії в цьому випадку досить складно.
"Пора заканчівать", тому що їм зненацька стало незручно. Вони всього лише мають дефіцит бензину. Всього лише затримуються літаки до Туреччини. Всього лише інтернет їм блокують. Всього лише дискомфорт. Щось не так. Щось не те. Мазут в морі.
Хочеться наздогнати й добити. За Ізюмські ліси. За Бучу. За Ягідне. За Серебрянський ліс. За віськовополонених, закатованих та замордованих голодом. За крадених і вбитих дітей. Якби ж "закончіть" для них виявилося справжньою прірвою, куди вони зможуть, маршируючи, піти - а ми видихнемо, стримуючи весь свій біль від пережитого.
***
Шановні друзі. За посиланням на моєму авторському сайті - шматочок моєї роботи. Художній текст, досить важкий, але можливо психологічні тексти будуть комусь до вподоби. Я спробувала проілюструвати таку річ, як Трикутник Карпмана. Спеціалісти зрозуміють. Можливо, в когось буде відгук. Заздалегідь дякую
