Лише дурень у своєму житті не змінює своєї думки.
Конфуцій.
Тільки дурні і мерці ніколи не змінюють своєї думки.
Джеймс Рассел Лоуелл
А для того щоб змінити свої думки та прийняти іншу точку зору, треба думати. Мерці не вміють думати, а дурням думати боляче. Цим і користується пропаганда і ЗМІ.
Ніяке ЗМІ не може бути об’єктивним.
Тому ділити ЗМІ на пропагандистськи та інші не має сенсу. Будь-яке ЗМІ висвітлює не істину, а точку зору на істину авторів, редакції та власників. І людина сама має зробити висновок – розділяє вона точку зору конкретного ЗМІ чи ні.
Сучасний світ переповнений інформацією і пропагандою.
І порівняння впливу сучасної пропаганди з впливом у часи Геббельса чи СРСР не коректно.
В ті часи люди не мали іншого джерела інформації, окрім державних.
В часи Геббельса це газети і радіо, а в часи СРСР ще був телевізор. Голос Америки і Свобода, які нещадно давили в етері, слухали доля відсотків громадян СРСР. Тобто головне, що я хочу сказати – люди не мали іншого джерела інформації, окрім офіційного.
І все одно, в ті часи знаходились люди, які не вірили офіційним джерелам. І не тому, що десь чули альтернативну думку, а тому що мали більш розвинутий мозок, і користувались їм для порівняння слів та дій влади.
Коли по ТВ надої та врожаї росли кожного місяця, а в магазині пусті полички, то тільки у деяких виникали питання, куди ж поділись ці надої та врожаї.
Чи коли Захід загнивав, але більшість громадян совдепії душу готові були продати за джинси та поліетиленову торбу, я вже не кажу за японський магнітофон чи телевізор. Здавалось би це просто, але далеко не всі могли озирнутись навколо та порівняти з тим, що кажуть по ТВ.
Зараз ситуація зовсім інша.
Кількість засобів і джерел інформації підвищилась кратно. Але й відкрилися альтернативні джерела інформації.
Наприклад, кожен, хто вміє в інтернет, запросто може читати газети Бразілії, Індії, Китая чи США з онлайн-перекладачем. Не переказ телемарафону, а оригинал. І скласти свою думку на основі оригиналу, а не пропагандистської переробки.
І не дарма зараз і Китай, і КНДР, і московія прикладають величезні зусилля, щоб заборонити і обмежити можливість отримання громадянами інформації з альтернативних джерел.
В Україні поки що є безліч можливостей отримувати інформацію з будь-яких джерел. І тільки рівень розвитку інтелекту є вирішальним для українця у виборі – дивитись телемарафон, чи читати алтернативні джерела.
Інформація і пропаганда – це не гіпноз.
Гіпноз діє на підсвідомість людини, на те, чим нормальна людина апріорі не може управляти.
А інформація і пропаганда діє на свідомість.
Нормальна людина завжди може управляти своєю свідомістю, завжди може оприділитись та сказати, що їй подобається, а що ні. Тому я не вважаю, що деякі більш схильні до пропаганди, а деякі меньш. В мене крітерій простіший – дурні чи розумні.
Простий приклад.
Коли я зараз чую від когось, що московія не дотримується перемир’я, я відразу мовчки ставлю діагноз – ідіот.
Людина може бути чудовим профі в своїй галузі. Але при тому повним невігласом в питаннях сучасної боротьби за виживання України і прихільником телемарафону. Чому так?
Я маю своє пояснення, але не претендую на істину. Справа в тому, що коли ти чудовий фахівець і працюєш за фахом, то тобі не треба тренувати мозок. Ти працюєш на автоматі в зазначених алгоритмах, при чому цих алгоритмів може бути дуже багато.
А от для внутрішнього протистояння пропаганді треба напрягати мозок. А це незвично і не комфортно. Це як вчити іноземну мову – треба постійно себе примушувати, кожен день, місяць за місяцем, і це є дуже гарним способом тренування мозоку.
Приведу ще один приклад тренування мозоку, який всім доступний, але використовують його мало наших громадян.
Це українська мова.
Скажіть мені, скільки українських громадян після 2022 року свідомо перейшли на мову? Перейшли повністю, а не час від часу. З одного боку це просто, але й одночасно неймовірно важко. А важко тому, що треба постійно свідомо себе контролювати, не давати мозоку засинати і тим самим його тренувати.
Я особисто перейшов на мову в 2016, коли мені було далеко за 50. І мені було дуже тяжко і не зручно. Перехід тривав місяці і роки. І тільки через три-чотири роки в мене вже випрацьовався інстинкт спілкування виключно, в будь-якій ситуації, тільки українською. Але й досі в мене гулькають московські слова.
А на початку деяки поцінювачи московської мови агресивно вимагали від мене, щоб з ними я спілкувався виключно московькою. При чому аргументували свою вимогу тим, що я не добре володію українською.
А от переважна більшість моїх рідних і знайомих спілкується українською вимушено, коли це потрібно. А в родині – московською. Так зручніше. Так комфортніше. Мозок не болить. І самі себе виправдовують. Людина ж завжди знайде собі виправдання.
А мове – це ключовий елемент державотворення. І можна впевненно казати, що рівень ментального захоплення України московією дорівнює відсотку українців, використовуючих московську мову в побуті і в родині.
Російськомовний чоловік може воювати в ЗСУ з московитами, а його діти сидять в московських пабліках та слухать московськи гурти. І не факт, що вони готові будуть піти за батьком, а не розкажуть згодом батьку, що це Україна напала на московію у 2022.
Не подумайте, що я закликаю якось примушувати людей спілкуватись українською. Людина сама має прийняти рішення і свідомо, напрягаючи мозок, перейти на інший рівень самоідентифікації. Це просто приклад, як українці свідомо чи несвідомо залишаються в ментальному просторі московії.
Тому, на мою думку, кожен українець має простий вибір – дивитись телемарафон, чи знайти собі інші джерела інформації про Україну і світ.
Кожен українець має простий вибір – спілкуватись українською мовою, чи мовою ворога.
І який вибір зробить українець, залежить не від набору генів і сплітіння хромосом, а від рівня свідомості цього українця та бажання чи не бажання напружувати мозок.
Ну і третій приклад.
Московська церква.
Я не можу пояснити для себе, чому українці ходять в церкву, яка відкрито підтримує і схвалює вбивство їх та їх дітей. І ці ж люди не божевільні, не загіпнотизовані.
Вони працюють, може навіть є гарні фахівці і цінуються на роботі.
Але вперто своїми діями підтримують своїх же вбивць.
Звичайно, можна сказати що це держава винна, що не заборонила цю кляту церкву. Але я вважаю що це не так. Забороною цієї клятої церкви не вилікуєш гангрену в голові тих, хто туди ходить.
А ось вам позитивний приклад.
Про людину, яка вміє користуватись мозоком і змінює свою думку. І можна впевненно казати, що ця людина жива і не є дурень.
Пастор Марк Бернс є дуже відомим та впливовим євангелістом в США, і вважається духовним радником президента Трумпа.
З 2022 року пастор Марк Бернс виступав проти допомоги Україні. Однак пастор змінив свою позицію на протилежну після поїздки до Києва, Бучі та Кривого Рогу. Зараз пастор закликає до збільшення постачання зброї та іншої допомоги і називає пуйла «чистим злом». Пастор Марк Бернс публічно покаявся і визнав, що його відношення до України було сформовано фейками та російською пропагандою.
Хоч про Зе я і не писав сьогодні, але нагадаю:
Президент Зеленський – вирок Україні.
Готельєр Бандерівець
