Коли у листопаді 2022 року російські ракети (чи уламки) під час чергової масової російської атаки на Україну впали на території Польщі, навіть спричинивши загибель польських громадян,- емоціям не було краю.
Заговорили про «статтю 5 договору про НАТО», про «поворотний пункт» і «червону лінію». Тоді, до речі, понад 80% опитаних поляків висловлювали готовність взяти участь у війні з росією.
… однак тоді сильні світу цього розсудили інакше. Риторика різко змінилася. Спочатку замість статті 5 було залучено статтю 4 договору про НАТО - «просто» консультації союзників. А там і взагалі зʼявилась тема про «уламки української ракети ППО» (хоча перед тим польські речники чітко говорили про російську Х-101)… Інцидент спустили на гальмах - але і росія якийсь час воліла кордони НАТО не порушувати.
Але вже невдовзі поновила свої провокації. Протягом кількох років російські дрони кілька разів порушували повітряний простір країн НАТО. Паралельно російські літаки здійснювали небезпечні маневри, знайомі з часів Холодної війни, біля кордонів та обʼєктів НАТО.
І от росія вертається на вищий рівень ескалації. Про те, що це тестування відповіді НАТО, написали вже всі. Збивши дрони, Польща показала перший рівень реакції.
Найімовірніше, подальші кроки НАТО будуть свідомо спрямовані на деескалацію.
А от кроки росії - навпаки. На тлі спільних з булорусами навчань активуються медійні вкиди, посиляться спроби звинуватити в триванні війни Україну, можливі інші «гібридні» кроки, як-от маніпуляції з мігрантами.
Україна мала б використати цей момент для проведення пропозицій щодо посилення спільних із НАТО систем оборони; інтеграції ППО; залучення систем ППО НАТО для превентивного знищення над Україною цілей, вектор яких загрожує вторгненням у повітряний простір Альянсу… Є над чим працювати. Давайте вгадаємо, чи зможуть
