В ніч на понеділок по американському часу «The Wall Street Journal» випустив репортаж з Сумщини і поставив його заглавним топ-текстом на сайті. Він так починався про військову перевагу рашистів у людях, що я подумав: «Ну це навєрно щоб Трамп проникнувся, просльозився і допоміг нам».
А потім згадав, що Трамп не читає взагалі нічого, що йому не підсунуть його помічники. А в тексті нема ні слова про геніальність президента США, тож він його і не побачить. Але побачать американські читачі. І вони дійдуть до кінця тексту. А там про рукожопіє наших полководців - за відсутність робочих фортифікацій в місцях, де воїни ЗСУ героїчно тримають оборону. І дають пряму мову Умєрова, який на голубом глазу каже, що фортифікації будуються. Але в інших місцях(((
Росія зосередила 50 000 військових навколо Сум, поставивши Україну в небезпечне становище
Російські війська знаходяться всього в 12 милях від столиці північної України, яка стала новою ціллю Москви, оскільки Кремль використовує свою чисельну перевагу в дедалі більшій кількості місць уздовж фронту.
Зігнавши майже всі українські війська з російської Курської області на початку цього року, російські війська тепер перекинулися через кордон у зворотному напрямку, до Сум. З 50 000 військових у цьому районі вони переважають українців приблизно у співвідношенні 3 до 1, за словами солдатів, які там воюють.
«Їхня головна стратегія», – сказав про росіян генерал Олександр Сирський, верховний головнокомандувач Збройних сил України, – «змочити нас своєю чисельністю».
Російський наступ на Суми відбувається в той час, коли президент Трамп почав висловлювати все більше розчарування небажанням Кремля домогтися перемир'я. Хоча зустрічі між українськими та російськими офіційними особами продовжувалися в Туреччині протягом останніх тижнів, Москва в той же час посилила ракетні та дрон-атаки на українські міста. У неділю вночі Україна втратила винищувач F-16 і його пілота під час повітряного бомбардування, яке за кількістю випущених боєприпасів стало найбільшим з початку війни.
За останній рік лінія фронту подовжилася на понад 100 миль, сказав Сирський, і зараз простягається на понад 750 миль дугою від північного сходу до півдня. Росіяни пробують різні точки по всій лінії фронту, а потім сильно натискають, коли знаходять ту, яка піддається, як це було в Сумах минулого місяця. Це змушує українських командирів грати в «бий моль», відправляючи елітні підрозділи, щоб допомогти закрити прогалини.
На початку цього місяця Україна відправила елітні підрозділи спецназу зі свого управління військової розвідки, відомого як ГУР, щоб допомогти стабілізувати ситуацію. З того часу російське просування в Сумах було в основному зупинено, і Україна відвоювала частину території.
«Зараз ми шукаємо способи провести власні атаки і відкинути ворога», — сказав Тимур, командир підрозділу спеціальних сил «Тимур», елітного підрозділу ГУР, який бореться в цьому регіоні вже кілька тижнів.
Це нелегке завдання для українських військ, які майже всюди на фронті переважають чисельністю.
«Їхня чисельність є для нас великою проблемою, хоча й недостатньою, щоб нас перемогти», – сказав Каппа, командир підрозділу «Хімера» спеціального підрозділу «Тимур». «Ворог втрачає від 300 до 400 осіб на день у всьому регіоні. Але вони можуть впоратися з такими втратами… Вони продовжують підвозити резерви».
На початку цього місяця група з близько десятка бійців підрозділу спеціального призначення «Тимур» вирушила на штурм села на північ від Сум, яке утримують росіяни. Але коли вони дісталися до окопу в лісосмузі приблизно на півдорозі до села, вони зіткнулися з російською штурмовою групою, що наступала з іншого боку.
Протягом наступних семи годин вони були заблоковані в окопі, поки росіяни, які значно переважали їх чисельністю, намагалися оточити їх.
«Це була найжорстокіша битва, в якій я коли-небудь брав участь», — сказав Марк, 25-річний командир взводу української команди. «Вони атакували піхотою, дронами, гранатометами, кулеметами, артилерією, касетними боєприпасами. Усім... Ми не мали більше п'яти хвилин перерви, поки вони перегруповувалися».
Марк сказав, що його команда вбила п'ятьох росіян під час бою, що часто змушувало взвод відступати, але він зазначив, що російські війська були краще навчені, ніж інші, з якими він стикався. Вони продовжували наступати, щоб захопити траншею.
Відео бою, зняте камерами на шоломах солдатів, яке переглянув The Wall Street Journal, показує майже безперервний обстріл, а звуки пострілів нагадують лускання кукурудзи. Марк викликає мінометний вогонь і часто притискається до краю траншеї, коли чує свист наближення артилерії. Кулеметник команди випустив 5500 куль під час бою.
Врешті-решт вони вирішили відступити, піднімаючись назад через гілки та кущі, поки міномети та бойові дрони обстрілювали їх з усіх боків. Вся команда повернулася, хоча троє отримали нелетальні вогнепальні поранення. Вся команда отримала струси мозку.
«Я дуже радий, що ми вивели всіх живими», — сказав Марк. «Ми були в дуже скрутному становищі».
Проте солдати в цьому районі кажуть, що утримання Сум коштує більше людських жертв, ніж необхідно.
Протягом півроку, коли Україна утримувала територію в російській Курській області, солдати, які там воювали, говорили, що припускали, що військові готуватимуть міцні оборонні позиції на українській стороні кордону. Натомість після хаотичного і дорогого відступу з Курська вони виявили застарілі окопи без укриття від дронів. Зараз солдати в деяких випадках копають свої позиції під обстрілом дронів.
Вони також скаржилися, що території, на які зараз наступають росіяни, не були заміновані.
«Схоже, вони готувалися до танкових колон, а не до поля бою, де щодня атакують десятки дронів», — сказав один з командирів піхоти на ім'я Кирило, який воював у Курську, а зараз воює в Сумах. «Кожен день, коли позиція не готова, — це день, коли хтось може не повернутися».
На запитання про укріплення минулого тижня міністр оборони Рустем Умеров відповів, що оборонні лінії в Сумах покращуються в районах, що знаходяться під загрозою.
«Укріплення — це не тільки бетон і окопи, це адаптивна інженерна система, яка враховує тактику ворога і завжди служить одній меті: захищати наших воїнів».
