Заява президента Трампа про те, що американські військові перекриють Ормузьку протоку, відкриває ризиковане нове протистояння, яке може втягнути сили США у затяжну боротьбу за контроль над стратегічним вузьким проходом і водночас посилити глобальні економічні збитки, яких уже завдав цей конфлікт, пише американське видання Wall Street Journal.
Через кілька годин після того, як мирні переговори США з Іраном у Пакистані зірвалися, Трамп заявив, що ВМС почнуть блокаду, "розшукуватимуть і перехоплюватимуть" судна, які платили Ірану за прохід через протоку, а потім почнуть очищати водний шлях від морських мін. Він додав, що будь-які іранські сили, які відкриють вогонь по американських військах або комерційному судноплавству, будуть "рознесені до біса".
Блокада має розпочатися в понеділок о 10:00 за східним часом США, повідомило Центральне командування США. Цей крок відбувається після того, як віцепрезидент Джей Ді Венс завершив 21-годинні переговори в Ісламабаді без угоди, звинувативши Тегеран у відмові прийняти американські умови щодо його ядерної програми.
Хоча американські військові мають ресурси і спроможності для здійснення такої блокади, зазначає WSJ, нинішні та колишні американські посадовці, а також аналітики кажуть, що утримувати контроль над цим водним шляхом може бути значно важче.
"Це, безперечно, цілком у межах спроможностей сил, які там перебувають, – організувати блокаду, – пояснив відставний офіцер ВМС і старший дослідник Hudson Institute Браян Кларк. – А тепер, якщо Іран почне стріляти по них або по людях, які обслуговують ці системи, тоді, очевидно, усе стає складніше... Треба прикривати їх кораблями".
Як зазначає WSJ, такий крок відкриває нову нестабільну фазу шеститижневого конфлікту, переводячи його від ударів по військових цілях до кампанії з відкритим часовим горизонтом із контролю над протокою. Перспектива такої блокади може запустити високоризиковане протистояння, яке перевірить, у кого вищий поріг болю – у Тегерана чи у світових ринків.
Нинішні та колишні американські оборонні посадовці також кажуть, що блокада дасть США час для розмінування та створення захищеного коридору для комерційного судноплавства, але будь-які нові іранські атаки швидко ускладнять цю місію.
Пентагон переадресував питання про блокаду та механізми її забезпечення до Білого дому. "ВМС США – найпотужніші у світі й мають більш ніж достатньо ресурсів, щоб підтримувати блокаду", – заявила речниця Білого дому Олівія Вейлз. "Президент використовує силу наших ВМС США, щоб убезпечити Ормузьку протоку, покласти край іранському шантажу та надіслати чіткий сигнал, що Сполучені Штати ніколи не дозволять Ірану отримати ядерну зброю", – додала вона.
WSJ зауважує, що цей вузький водний шлях відкритий з боку іранського узбережжя, і будь-які операції там залишатимуться вразливими до мін, дронів і ударних катерів. Хоча Трамп неодноразово вихвалявся "розгромом" іранського флоту американськими військами, воєнізований Корпус вартових ісламської революції все ще зберігає значну частину свого великого флоту маневреніших швидкісних човнів, які він використовує для контролю над протокою. За словами старшого дослідника Washington Institute Фарзіна Надімі, який спеціалізується на Ірані, понад 60% цих швидкохідних ударних і патрульних суден залишаються цілими і далі становлять загрозу.
"З воєнного погляду це керована операція", – вважає відставний контрадмірал ВМС і старший дослідник Foundation for Defense of Democracies Марк Монтгомері. І операція може бути ефективною, навіть якщо сили США не зупинять кожне судно: достатньо перехопити стільки, щоб "налякати стадо" і відлякати інших операторів тіньового флоту, посиливши економічний тиск на Іран, який тепер сильно залежить від цих перевезень. "Але я не думаю, що це можна зробити самотужки", – зазначив він.
Хоча Трамп у неділю заявив, що американським силам допомагатимуть "численні країни", досі було незрозуміло, який вигляд матиме така коаліція. Раніше деякі європейські посадовці та посадовці країн Перської затоки сигналізували про підтримку багатонаціональних зусиль із відновлення вільного проходу через протоку, хоча окремі ключові країни казали, що це залежатиме від тривалого припинення вогню та міжнародного мандата.
"Вікно деескалації для світової економіки, яким би воно не було, наразі закрилося", – переконана Рейчел Зіємба, запрошена старша дослідниця Center for a New American Security. "Іран робить ставку на те, що зможе протриматися довше, ніж США та світова економіка", – вважає вона.
Як наголошує WSJ, ціновий шок від паралічу протоки Іраном уже прокочується Азією, де заводи скорочують виробництво, щоб заощадити енергію, а деякі автозаправні станції нормують продаж пального. У низці аеропортів Азії та Європи починає закінчуватися авіапальне, і на відновлення запасів можуть піти місяці. Для країн Перської затоки економічні збитки виглядають найгіршими за десятиліття, перевершуючи навіть наслідки пандемії. Дослідники Capital Economics прогнозують, що валовий внутрішній продукт Катару цього року скоротиться на 13%, Об’єднаних Арабських Еміратів – на 8%, а Саудівської Аравії – на 6,6%.
"Я не думаю, що решта світу готова зіткнутися з реальністю виснаження, – зазначила Зіємба. – Ми вже бачимо біль і збитки".
Удар по здатності Ірану експортувати свою нафту вдарив би по економіці, яка вже зазнала серйозних втрат. Але, успішно відвантажуючи нафту протягом усього конфлікту, Тегеран принаймні в короткостроковій перспективі пом’якшив удар завдяки нещодавнім надприбуткам. Тегеран також зберігає потужні важелі впливу на світову економіку. Якщо його загнати в кут, він може паралізувати резервні маршрути країн Затоки, завдавши удару по обхідних трубопроводах Саудівської Аравії та ОАЕ, тоді як його регіональні проксі можуть спробувати перекрити критично важливий морський шлях Баб-ель-Мандеб біля берегів Ємену.
Тим часом, зазначає WSJ, блокада ще більше загострить і без того складне співвідношення попиту і пропозиції на світовому нафтовому ринку, загрожуючи різким зростанням цін. Війна США проти Ірану вже заблокувала близько 13 мільйонів барелів нафти на добу з країн Затоки, або приблизно 12% світового ринку, за даними дослідника нафтового ринку Рорі Джонстона. Якщо США успішно заблокують іранські продажі – експорт, який Тегеран спромігся зберегти протягом усього конфлікту, це позбавить глобальний баланс ще близько 2 мільйонів барелів на добу.
"Було дивно бачити, що Іран продовжує експортувати нафту під час війни, але й це також матиме додаткову ціну для світової економіки, яку вже виснажує зупинка Ормузької протоки", – зазначив Джонстон.
У неділю Трамп визнав, що ціни на енергоносії можуть не знизитися найближчим часом і можуть бути вищими саме тоді, коли американські виборці підуть на дільниці на проміжних виборах цієї осені. На запитання Fox News, чи думає він, що нафта і газ тоді коштуватимуть менше, Трамп відповів: "Сподіваюся. Тобто, думаю, так. Може бути... або, може, трохи вище. Має бути приблизно так само. Думаю, це триватиме не так уже й довго".
Аналітики кажуть, що велика присутність ВМС США за межами Ормузької протоки дасть Трампу змогу перекривати рух і перехоплювати нафтові танкери. Авіаносець USS Abraham Lincoln, який перебуває в Аравійському морі, може слугувати базою для операцій із висадки на судна. На початку конфлікту США мали в регіоні вісім есмінців із керованим ракетним озброєнням, які можна використати для блокування або контролю руху нафтових танкерів, що намагаються покинути Затоку.
Есмінці також використовуватимуться для відбиття повітряних загроз, якщо Іран завдаватиме ударів по американських кораблях. Ці бойові кораблі довели свою здатність протидіяти хвилям дронових і ракетних атак під час оборони від обстрілів хуситів у Червоному морі минулого року. Проте географія Затоки значно тісніша, ніж у Червоному морі, і військові кораблі матимуть менше часу на реакцію, якщо Іран відкриватиме вогонь з узбережжя островів, які він контролює, кажуть аналітики.
США також можуть залучити Берегову охорону або сили спеціальних операцій для захоплення танкерів. Берегова охорона, яка підпорядковується Міністерству внутрішньої безпеки, має правоохоронні повноваження для перехоплення суден у міжнародних водах. Що саме станеться із суднами, які перехоплять американські військові, поки що незрозуміло.
Хоча крихке припинення вогню, погоджене 7 квітня, було пов’язане з тим, що Тегеран призупинить свою блокаду та забезпечить безпечний прохід через протоку, воно не призвело до реального відкриття цього водного шляху. Після угоди іранські посадовці попередили по морському радіозв’язку, що будь-які судна, які спробують пройти без дозволу Корпусу вартових революції, ризикують бути знищеними. Іран повідомив посередникам, що обмежить прохід приблизно до дюжини суден на день проти більш як сотні до війни.
Але ця домовленість швидко розвалилася. Хоча жменьці суден і вдалося пройти, сотні застрягли в затоці.
Як зазначає WSJ, замість того, щоб захоплювати танкери на Близькому Сході, що могло б ще більше перевантажити американські сили, виснажені шістьма тижнями війни, США також можуть чекати, поки ці судна увійдуть в інші акваторії. Цього року Пентагон продемонстрував готовність переслідувати танкери в Атлантичному та Індійському океанах, коли взяв під контроль судна, що втекли від запровадженої Трампом блокади Венесуели.
"Ви бачили, що ми зробили з Венесуелою. Буде щось дуже схоже, але на вищому рівні, – заявив Трамп у неділю Fox News. – Це займе трохи часу, але досить скоро буде ефективним".
