Саме 26 квітня 1840 року в Петербурзі вийшло перше видання. У звʼязку з цим розповім одну історію. Перед виборами 1998 року я поїхав в Кропивницький (тоді ще Кіровоград) у відрядження, тоді я працював на СТБ. І крім якоїсь передвиборчої мури домовився зняти сюжет про єдиний в Україні, щойно віднайдений доцензурний Кобзар (в імперії перед друком, виходили сигнальні екземпляри, які ще раз переглядав цензор). Книга була знайдена в велетенській колекції Ільіна. Ільїн - один з унікальних антикварів, який,судячи з усього, працював на КГБ, після себе не залишив нащадків і вся колекція перейшла державі.
Інтервʼю я брав у чоловіка, який в бібліотеці відповідав саме за цю колекцію. І от, я, після інтервʼю, по юнацькій наївності запитав: «Як же Ільїн зміг зібрати таку колекцію?». І відповідь була наступна: «Молодий чоловіче, я ніколи нічого не питав, а тому дещо знаю». Це одна з найбільших мудростей (банальних істин, якщо хочете), яку я почув в житті. Між іншим, це одне з найважливіших, як на мене, правил журналістики. Правда, це якщо ти займаєшся журналістикою, а не хайпом)))
