«The New York Times» випустив відразу дві дуже повчальні історії про роль корупції в російсько-українській війні.
Перша – про сповнену безумія і отвагі атаку Зеленського на НАБУ і САП. Мовляв, напад на рештки антикору остаточно дістали наших західних партнерів, які дуже довго закривали очі на «огріхи» популярного лідера. І тут вони згадали йому і блокування митниці, і решту пройобаних реформ. Тож Євросоюз і зупинив фінансування $1,7 мільярда Україні. Вранці реформи – ввечері стільці…
Друга – про ієзуітську хитрість Путєна по використанню боротьби з корупцією для самозахисту. Виявилось, що в Роіссі присунули звинувачення у розкраданнях грошей на оборону кордонів у трьох з пяти регіонів, що межують з Україною. Тобто Путєн офіційно показав своїм виборцям, що у невдачах винні погані боярє. І по замовчанню – цар хороший.
Немає жодних сумнівів, що рашистські губернатори ворують всі. Немає сумнівів, що Путєн там провів вибіркові покарання, які не мають ніякого відношення до правосуддя.
Але він це зробив. Тоді як у нас – Зеленський спускає своїх псів не на своїх воровайок. Остання відома мені справа Нацполу по розкраданню на фортифікаціях – це закупівлі Харківської ОДА. Але там слідчі і прокурори Зеленського примудрились так провести розслідування, що у завищеннях цін винні виключно фірми, яких найняли на виконання робіт за погоджену суму. А чиновники Синєгубова, які підмахували то все – вообще не при ділах! Тобто чиновники вирішили дати бізнесменам купу грошей, а потім бізнесменів же і звинуватили в тому, що цих грошей дали їм задохуя.
А ще подружка Зеленських Піщанська заблокувала в Рахунковій палаті розслідування по фортифікаціях.
Тобто своїх людей Зеленський постійно виводить за дужки. А для задоволення запиту на справедливість кидає людям справи Порошенка та Кличка. Звісно, що у будь-кого притомного вимальовується причинно-наслідковий зв'язок не такий, який закладають президентські піар-аси – це мочіння конкурентів по виборам, а не боротьба з корупцією.
От вам і пар, який вже зриває кришки на вулиці.
(І да, щоб два рази не вставати. Скорочення фінансування Євросоюзу по програмі Ukraine facility на $1,7 млрд не може бути предметом кримінального провадження. Оскільки це не безповоротні втрати. А лише зупинка фінансування. Самі європейці кажуть, що ці гроші ми ще можемо отримати, якщо Зеленський таки виконає обіцяні реформи. Тобто справку про нанесення фактичних збитків ніхто не дасть, а значить і кримінальному провадженню ні на чому грунтуватись).
Далі дам повні тексти статей.
ЄС скорочує допомогу Україні через корупцію
Скорочення допомоги на 1,7 млрд доларів стало завершенням важкого тижня для президента Володимира Зеленського, який займається питаннями управління Україною.
Антикорупційна політика президента Володимира Зеленського вже спровокувала перші антиурядові протести в Україні з часу російського вторгнення в 2022 році. Тепер, схоже, вони можуть коштувати країні частини зовнішньої допомоги від Європейського Союзу, що є явним докором з боку блоку, який колись був надійним союзником.
Європейський Союз заявив у п'ятницю, що утримає 1,5 млрд євро, або 1,7 млрд доларів, із загального фонду в 4,5 млрд євро, виплата якого залежить від досягнення стандартів належного управління і який не може бути використаний для військових закупівель. Однак це рішення не є остаточним, і фінансування може бути відновлено, якщо Україна виконає певні критерії.
Пан Зеленський не прокоментував публічно скорочення допомоги, яке, тим не менш, стало невдачею для українського лідера, який залежить від фінансової підтримки Європи, щоб заповнити прогалини, залишені відмовою адміністрації Трампа фінансувати військові зусилля України.
Хоча утримання західної допомоги для стимулювання реформ було звичайною практикою до вторгнення Росії, рішення, прийняте в п'ятницю, здається, сигналізує про нову готовність блоку дорікати уряду Зеленського за внутрішню політику під час війни. Воно також викликало питання про те, чи не починає тьмяніти ореол навколо Зеленського серед західних союзників України.
Американський експерт з питань боротьби з корупцією Джеймс Вассерстром в інтерв'ю зазначив, що «блиск» воєнного лідерства Зеленського серед урядів, які надають фінансову допомогу, «однозначно зникає». Він додав: «У спільноті донорів панує роздратування щодо Зеленського».
Хочете бути в курсі подій у Бельгії, Росії та Україні? , і ми надішлемо нашу останню інформацію на вашу електронну пошту.
Рішення ЄС стало завершенням бурхливого тижня для Зеленського, який спочатку провів через парламент закон, що позбавив незалежності дві антикорупційні агенції, викликавши протести з боку іноземних лідерів, а також українського народу.
Потім він змінив курс, подавши до парламенту новий законопроект про відновлення незалежності цих органів. Це заспокоїло вуличні протести, але не змогло запобігти скороченню допомоги ЄС, яке вже було вирішено на основі давно встановлених принципів.
Ці два органи — Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура — проводили розслідування щодо високопоставлених міністрів уряду Зеленського. Рішення президента про їхнє скасування, хоч і було скасоване, викликало звинувачення в кумівстві, що поставило під загрозу підтримку з боку громадських організацій в країні та західних країн, які фінансують війну.
Європейський Союз створив цей механізм допомоги, «Фонд України», минулого року і пообіцяв 50 мільярдів євро протягом трьох років на відновлення військових збитків і підготовку країни до вступу в ЄС. Прес-секретар Європейської комісії Гійом Мерсьє заявив журналістам у Брюсселі в п'ятницю, що Україна подала запит на виплату коштів у червні, незважаючи на те, що не виконала три з 16 критеріїв, зокрема не призначила суддів до спеціалізованого антикорупційного суду.
Цей суд розглядає справи, порушені двома відомствами, незалежність яких Зеленський поставив під загрозу цього тижня.
Критики в Україні скаржаться на постійне нарощування влади урядом Зеленського в умовах воєнного стану, коли розслідування спрямовані проти журналістів, активістів та опозиційних політиків. Його адміністрація відсторонила обраних мерів та губернаторів у багатьох регіонах на користь військових адміністраторів.
Іноземні союзники розділилися в думках щодо цих кроків: одні вважають, що вони необхідні для жорсткого контролю над країною в умовах війни, інші відкидають їх як грубе захоплення влади.
Серед іноземних лідерів, які висловили заперечення проти його дій щодо антикорупційних органів, був прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, який зателефонував Зеленському, щоб обговорити цю політику.
Ці органи проводили розслідування щодо високопосадовців в уряді Зеленського, зокрема колишнього віцепрем'єра Олексія Чернишова, якого 23 червня звинуватили в корупції, звинувативши в отриманні хабарів під час угоди з нерухомістю. Пан Чернишов назвав звинувачення проти нього безпідставною кампанією з дискредитації.
Напруженість між адміністрацією Зеленського та слідчими з корупції зросла через цю справу й в інших аспектах. Цього року незалежна комісія обрала головного слідчого у справі Чернишова, Олександра Цивінського, на посаду керівника підрозділу з фінансових злочинів, Бюро економічної безпеки.
Однак уряд Зеленського відмовився призначити пана Цивінського на цю посаду, залишивши її вакантною. Заповнення цієї посади до четверга є умовою для продовження надання Міжнародним валютним фондом допомоги в рамках чотирирічної програми допомоги на суму 15,6 млрд доларів, яка розпочалася в 2023 році.
У Росії випадки корупції слідують за невдачами на полі бою
Чиновники в трьох з п'яти російських регіонів, що межують з Україною, були звинувачені в розкраданні коштів, призначених для оборони кордонів.
Російська влада все частіше порушує справи про корупцію проти регіональних і військових чиновників, що змушує еліту бути насторожі і в деяких випадках може бути спрямовано на придушення громадського гніву з приводу невдач на полі бою.
Упродовж останніх місяців у трьох з п'яти російських регіонів, що межують з Україною, було заарештовано урядовців, яких прокуратура звинуватила у розкраданні коштів, виділених Москвою на укріплення кордонів. Ці справи було порушено після успішних українських транскордонних атак.
Минулого року Росія також розпочала рідкісну чистку вищого військового керівництва та керівників міністерства оборони через корупційні справи. Приблизно в той же час президент Володимир Путін перевів свого багаторічного главу оборони Сергія Шойгу на більш туманну посаду керівника Ради національної безпеки Росії.
Як правило, Путін не визнає помилок на полі бою і не звинувачує публічно своїх лояльних помічників у промахах. Критика військових в Росії заборонена. Тому антикорупційні справи стали зручним варіантом, що дозволяє Москві заспокоїти громадськість, не визнаючи провалу центрального апарату.
«Уряд відмовився пов'язувати ці розслідування з чимось, що можна назвати зрадою або зрадою», — сказав Девід Саконі, політолог з Університету Джорджа Вашингтона, який вивчає корупцію в Росії. «Це дозволило громадськості пов'язати це у своїх думках».
Хочете бути в курсі подій у Росії? , і ми надішлемо нашу останню інформацію на вашу електронну пошту.
Москва не може звинувачувати чиновників у провалах під час війни, оскільки це змусило б лідерів «визнати, що кампанія не йде за планом, чого вони дуже не хочуть робити, оскільки це впливає на моральний дух і набір новобранців», — сказав пан Саконі.
Корупція є звичною частиною життя в Росії. Але корупційні справи також давно стали для російської еліти способом зводити рахунки, заявляти про свій вплив і надсилати сигнали певним верствам суспільства. Навіть коли деякі чиновники стикаються з обвинуваченнями в корупції, ті, хто близький до Путіна або має кращі зв'язки, зазвичай залишаються неушкодженими.
У міру того як війна трансформує російське суспільство, таких випадків стає все більше. У першому кварталі цього року кількість злочинів, пов'язаних з корупцією, виявлених Генеральною прокуратурою Росії, зросла на 24% порівняно з попереднім роком, повідомила прокуратура російській газеті RBK. У корупційних справах зазвичай фігурують державні чиновники.
Олександра Прокопенко, співробітниця Центру Карнегі «Росія-Євразія», сказала, що хвиля таких випадків показує, як ФСБ, російська служба внутрішньої безпеки, та прокурори розширюють свій вплив на тлі посилення репресій у воєнний час.
«Репресії, що почалися з пересічних громадян та опозиційних активістів, поширилися на правлячий клас, і там починаються чистки», — сказала пані Прокопенко.
Справи про розкрадання коштів на укріплення кордону, здається, частково спрямовані на придушення гніву росіян у прикордонних регіонах через нездатність Москви захистити їх від українських атак, особливо після того, як українські війська окупували частину Курської області. Звинувачення натякають, що кордон з Україною був би краще захищений, якби місцеві чиновники не розкрали гроші, призначені для оборони, що також відволікає увагу від Кремля.
Ці судові процеси привернули увагу цього місяця, коли міністр транспорту Росії Роман Старовойт був знайдений мертвим, у тому, що влада назвала підозрою на самогубство, через кілька годин після того, як Кремль оголосив про його звільнення з посади. Російські ЗМІ повідомили, що пан Старовойт, який обіймав посаду губернатора Курської області, коли було видано наказ про укріплення кордону, був причетний до цієї справи.
Неясно, чи ці справи спрямовані проти тих, хто несе відповідальність за провали на полі бою.
В одному випадку російська влада ув'язнила високопоставленого генерала, який у широко поширеному записі звинуватив своїх начальників у некомпетентності на полі бою, що, як видається, було помстою за публічну критику. Прокурори звинуватили його в розкраданні металевих виробів на суму близько 1,6 мільйона доларів, призначених для оборони окупованої України, де він командував військами. Він заперечив звинувачення.
Інші випадки видаються більш очевидними.
Тімур Іванов, заступник міністра оборони, засуджений цього місяця до 13 років в'язниці за розтрату, був об'єктом викриття антикорупційної групи покійного опозиційного діяча Олексія Навального. Група задокументувала розкішний спосіб життя сім'ї Іванова, яка орендувала вілли та яхти на Лазурному узбережжі та володіла Rolls-Royce, незважаючи на його державну зарплату.
Пан Іванов, який керував будівництвом для військових, заперечував звинувачення.
Відставка пана Шойгу та справи про корупцію проти його давніх підлеглих, включаючи пана Іванова, були інтерпретовані деякими російськими військовими блогерами як запізніла відповідальність за провали військових на початку війни.
Іноді Москва також звільняла чиновників з посад, щоб продемонструвати відповідальність під час війни. Після окупації Україною частини Курської області, голову прикордонної служби області було відправлено до Сибіру для нагляду за кількома сільськими муніципальними районами. Голову ВМФ Росії було тихо звільнено після того, як Україна паралізувала більшу частину Чорноморського флоту Росії.
Зараз до тиску додається привид корупційних справ, особливо після смерті пана Старовойта.
«Це дуже ефективна категорія, яка надає юридичного вигляду», — сказав пан Саконі. «Вона не змушує вас торкатися інших глибинних питань про те, як ці люди отримали свої посади, як побудована держава або як приймалися ці рішення».
