"ЄС стикається з падінням підтримки нових санкцій проти Росії" - Юрій Ніколов

Як кажуть, пєсєц підкрався нєзамєтно, хоч віден був іздалєка((( В основних країнах Євросоюзу ще навіть не прийшли до влади антиукраїнські ізоляціоністи, а вони вже бикують щодо санкцій на Роіссю. Минулого тижня не погодили новий пакет через небажання таких країн: Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія.

Греки хочуть і далі возити скраплений газ рашистів. Німці і португальці хочуть скасувати заборони на рибу з Роіссі для пітримки своїх рибопереробних заводів. Французи і італійці хочуть візи ЄС для російських військових туристів, що брали участь у війні. Австрійці хочуть 2 мільярди євро для компенсації банку «Райффайзен» штрафу, накладеного Москвою.

Чому? Та все очікувано, просто воно ось вже приходить на п’ятому році великої війни:

▶ Значна частина небажання деяких держав ЄС підтримати жорсткіші заходи зводиться до того, чи вважають столиці, що Росія становить для них пряму загрозу.

▶ «За столом переговорів моральний імператив діє дедалі менше».

▶ «Національні лідери вважають, що їх більше не можна присоромити, залякати чи будь-яким іншим чином змусити поступитися в цих питаннях, а отже, вони де-факто є недоторканними».

І да. Наступного року вибори в Франції, Німеччині і Британії, де зараз соціологія показує лідерство праваків-ізоляціоністів, що прямо декларують припинення підтримки України.

Тому кожен євро, який ми до того строку не отримаємо від Євросоюзу через саботаж Зеленським євроінтеграції і антикору, це втрата шансів на збереженні нашої незалежності.

Бо у нас немає своєї нафти, щоб хоча б по дешевці продавати Китаю. І досі немає стільки ракет, щоб під нуль знищити ворожу нєфтянку.

ЄС стикається з падінням підтримки нових санкцій проти Росії

ЄС стикається з різким падінням підтримки нових економічних санкцій проти Росії, оскільки столиці країн-членів відмовляються підтримувати заходи, які можуть завдати шкоди їхнім провідним компаніям, попередили дипломати.

У рамках тенденції, яка може поставити під загрозу чотирирічну стратегію підтримки України, низка країн — зокрема Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія — вимагають виключень із останнього пакету санкцій, розробленого Брюсселем, або взагалі блокують запропоновані заходи.

Хвилі санкцій, що накладалися з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, мали на меті перекрити фінансові потоки, що підтримують війну Москви. Однак вимоги столиць викликали занепокоєння щодо того, що Європа втрачає готовність терпіти побічні наслідки для компаній ЄС, які досі заробляють на торгівлі з Росією, зазначили п’ятеро дипломатів ЄС, які брали участь у переговорах.

ЄС не може ввести санкції без одностайної підтримки. Через вето минулого тижня в Брюсселі тривали чотири дні переговорів між послами країн-членів ЄС, однак домовленості досягти не вдалося.

Це породило побоювання, що зниження рівня внутрішньої солідарності, ослаблення рішучості підтримати Київ та відчуття, що мирна угода може бути не за горами, підірвали готовність ухвалювати складні рішення.

«За столом переговорів моральний імператив діє дедалі менше», — зазначив один із дипломатів. «У столицях усі погоджуються на жорстку риторику та розмови про солідарність, але потім усе це розчиняється».

Останній перелік запропонованих санкцій містить заходи, спрямовані проти російського експорту та фінансової системи країни, а також механізм, що дозволяє штучно утримувати низьку ціну, за якою Росія може експортувати сиру нафту — система, яка опинилася під загрозою через численні національні вето.

Афіни відмовилися погодитися на весь пакет, якщо їм не буде надано дозвіл на транспортування російського скрапленого природного газу до третіх країн, аргументуючи це тим, що в іншому разі це завдасть удару по впливовому грецькому мільярдеру-судноплавцю Джорджу Прокопіу.

За даними платформи даних та аналітики Kpler, компанія Прокопіу «Dynagas» з моменту повномасштабного вторгнення в Україну перевезла понад 30 млн тонн СПГ з арктичного проекту «Ямал».

За оцінками FT, що ґрунтуються на даних про ціни від агентства Argus Media, це становить вантаж на суму понад 24 млрд доларів. Лише одне судно — «Федір Літке» — перевезло вантажу на суму понад 4 млрд доларів.

«Греція, звісно, не єдиний уряд ЄС, який намагається захистити власні інтереси від витрат, пов’язаних із санкціями, але незвично, коли уряд лобіює інтереси однієї компанії, яка отримує такі значні прибутки від бізнесу з Росією», — зазначив колишній американський чиновник, відповідальний за санкції.

Португалія та Німеччина також вимагають скасування заборони на закупівлю російської риби, посилаючись на необхідність підтримки своїх місцевих рибопереробних галузей.

Основні туристичні напрямки — Франція та Італія — хочуть пом’якшення заборони на видачу віз ЄС російським військовим, які брали участь у війні. А Австрія знову висунула давню вимогу про розморожування російських активів на суму 2 млрд євро для компенсації банку «Райффайзен» штрафу, накладеного Москвою.

«Це серйозна криза для всієї системи санкцій. Якщо всі вимагають винятків і лазівок, то в кінці процесу кожен пакет санкцій перетворюється на порожню коробку», — зазначив дипломат.

За два дні до вторгнення російського президента Володимира Путіна ЄС запровадив 20 пакетів санкцій, прагнучи обмежити ресурси його військової машини та змусити його піти на мирні переговори.

Деякі існуючі заходи — такі як заборони на імпорт російських добрив, сталі та алмазів — а також поступове припинення закупівель російських вуглеводнів — вимагали тижнів суперечок та дипломатичного тиску на зачеплені країни ЄС, щоб забезпечити одностайне схвалення.

Однак дипломати зазначають, що масштаби відмови столиць прийняти останні пропозиції досягли безпрецедентного рівня.

ЄС «наблизився до піку санкцій проти Росії», — заявив Джейкоб Кіркегард, старший науковий співробітник брюссельського аналітичного центру Bruegel.

«Ми опинилися на межі, коли люди усвідомлюють, що зараз… в очах політичних лідерів держав-членів під загрозою опинилися найцінніші активи», — сказав він. «І ми, по суті, перебуваємо саме в тій ситуації, коли національні лідери вважають, що їх більше не можна присоромити, залякати чи будь-яким іншим чином змусити поступитися в цих питаннях, а отже, вони де-факто є недоторканними».

Європейські компанії, зокрема данська пивоварна група Carlsberg та фінська енергетична група Fortum, зазнали мільярдних збитків у перші місяці війни через введення санкцій та конфіскацію російських юридичних осіб. Країни, компанії яких зазнали цього удару, дедалі більше роздратовані тим, що, на їхню думку, союзники захищають свої корпоративні інтереси або вимагають від них солідарності.

«Є певні держави-члени, які не припинили ділових відносин з Росією у 2022-му, у 2023-му», — зазначив другий дипломат. «Неприємна правда для цих столиць полягає в тому, що зараз ми фактично націлюємося на ці галузі, оскільки саме вони досі залишаються основними джерелами доходів».

«Саме тут є гроші… тож давайте вдаримо по них там, де болить», — додав дипломат. «Але ці [посли] вказують один на одного і кажуть: “Ну, ми ж не можемо відмовитися від своїх бізнес-інтересів; краще, щоб ви відмовилися від чогось свого”».

Представники грецького уряду стверджують, що будь-які нові санкції ЄС повинні накладати «значно вищі витрати на Росію», ніж на саму європейську економіку, і мають бути «ретельно виваженими», щоб максимально посилити тиск на Москву, мінімізуючи при цьому небажані наслідки.

Грецькі дипломати також стверджують, що заборона компанії Dynagas, яка за останні 18 місяців використовувала 11 суден для 144 рейсів до російських портів СПГ та з них, лише надасть «стратегічні переваги» глобальним конкурентам і дозволить гравцям із третіх країн завоювати частку ринку за рахунок ЄС.

Чимало грецьких політиків називають те, що вони вважають надмірно жорсткими санкціями, «пострілом собі в ногу».

Аналітики судноплавства зазначають, що грецька судноплавна галузь має надзвичайно великий вплив в Афінах. У документальному фільмі 2021 року про судноплавну галузь грецький судновласник Панос Ласкарідіс сказав, що «грецький уряд робить те, що йому каже Союз судновласників, і в 99 відсотках випадків це добре».

Якщо компанія Dynagas не зможе торгувати російським газом із третіми країнами, вона може бути змушена продати свій спеціалізований флот суден-газовозів льодового класу, які були спроектовані спеціально для перевезення СПГ із російського заводу «Ямал» в Арктиці, коли в січні наступного року набуде чинності загальноєвропейська заборона на російський газ.

Компанія «Dynagas» заявила, що має «суворі договірні зобов’язання, які діють аж до 2065 року» і були укладені «за багато років до початку нинішнього конфлікту».

«Загальна заборона на транспортування російського СПГ до третіх країн ризикує стати самопричиненою поразкою для європейського лідерства у морській галузі, стратегічного володіння, зайнятості та впливу, не досягнувши при цьому поставлених геополітичних цілей», — йдеться у заяві.

Затримка з ухваленням 21-го пакету санкцій та послаблення його заходів відбуваються на тлі того, як Україна чинить на Росію інтенсивний військовий тиск, завдаючи ударів на великі відстані по Москві та ключових нафтопереробних заводах. Західні чиновники сподіваються, що єдиний фронт серед прихильників Києва змусить Путіна сісти за стіл мирних переговорів.

Однак дипломати зазначають, що значна частина небажання деяких держав ЄС підтримати жорсткіші заходи, навіть якщо вони можуть зашкодити їхнім власним економічним інтересам, зводиться до того, чи вважають столиці, що Росія становить для них пряму загрозу.

Протягом останніх тижнів уряди різних європейських країн попереджали про можливу гібридну атаку Росії на країну-члена НАТО з метою перевірити солідарність військового альянсу.

«Прикро, що фактична дискусія, яку ми тут ведемо, стосується оцінки загрози з боку Росії», — зазначив третій дипломат.

«[Країни, що виявляють небажання,] кажуть, що мають національні інтереси. Звісно, це нормально. Але проблема в тому, що [чотири роки тому] для країн Північної Європи чи Балтії це було того варте, бо вони розуміли загрозу. А сьогодні ці інші країни вважають, що це того не варте»