Ви можете зі мною не погодитися. Але так мочити власну поліцію в порівнянні з одним випадком в Польщі, з одним поляком, так знецінювати своїх же - це треба вміти. Напевно це українська меншовартість, яку нам росіяни вбивали в голови - стала таки частиною нашої ідентичності.
Ми порівнюємо один випадок в Польщі, в якій немає війни, яка не збиває навіть дрони над своєю територією, з Україною, яка наводнена криміналом через війну. Яка витримує терор щохвилини. В якій таких вбивств, як зараз в Польщі - в тисячі разів більше. Яка воює, і в якій поліцейські є ті, які також воюють. Так, ми маємо ганебні приклади - але маємо приклади неймовірної сили.
Я особисто бачу купу відео, де наші поліцейські витягують людей з пекла. Евакуюють. Людей, їх собак, кішок, курей, коней, та кого завгодно. Які перші на місцях прильотів. В під'їздах, які обвалюються. Які на прифронтових територіях. Є які загинули. Є штурмова бригада "Лють", в кінці-кінців - вона одна знищила зокрема понад 3000 окупантів. Не ганебними прикладами єдиними - полякам є чому повчитися в українців. Нехай поляки будуть живі та здорові, але не мочіть своїх геть всіх, бо щоб знецінювати абсолютно всю власну поліцію, треба, напевно, взагалі не цікавитись ні політикою, ні війною.
Ми так швидко звеличуємо чужих, і так швидко знецінюємо своїх, що у нас тільки крайності. Може подій в Україні настільки багато, що окремі герої, навіть якщо вони поліцейські, геть не цінуються нами? А в Польщі раз на кілька років стався один інциндент, і ми готові всіх своїх знецінити?
Навіщо?
Що у нас з самооцінкою, що з адекватним сприйняттям інформації? Пам'ятаймо, що коли ми самі себе ненавидимо, принижуємо - то всі навкруги з нами погоджуватимуться. Ми самі формуємо думку про нас
