Про цей документ вже багато сказано, але виділю три важливі аспекти персонально для мене.
Перше: ми стали об’єктом інвестицій з боку Америки – найбільшої економіки світу, країни, яка є найбільшим військовим партнером нашої держави. І це дуже важливо.
Адже потенційні інвестиції створюють величезні стимули для нашого захисту з боку США.
Простіше кажучи, американцям невигідно втратити нас, не вигідно, щоб Україна втратила свій суверенітет, їм важливо зберігати наші території. Так, це дуже прагматичний підхід, але він все таки працює. Те, що Україна стає об’єктом інвестицій кардинально піднімає нашу цінність в очах президента США та американського уряду.
Друге: у цій угоді є права американської сторони на придбання українських ліцензій на розробку надр та купівлю продукції, яка виготовляється в рамках цих ліцензій.
Юридичною мовою це називається – право першої відмови.
Працює воно так: якщо ми хочемо продати ліцензію за якусь ціну, американці завжди мають право купити її саме за такою ціною.
Це серйозний запобіжник, якого нам раніше не вистачало, від того, що ми не роздавали ці ліцензії наліво-направо компаніям ноунеймам. Якщо подивитися на ті ліцензії, які вже були видані в Україні, то швидко стане зрозуміло, що більшість з них є сплячими. Тобто замість того, щоб розробляти українські надра, створювати робочі місця, сплачувати податки у бюджет, люди, які отримали ці ліцензії, протягом багатьох років бігають по світу і намагаючись їх продати. Очевидно, що у них нічого не виходить, тому що будемо говорити прямо: великі міжнародні компанії не купують крадене. Їм не хочеться замаратися з якимись дивними посередниками. Від представників цих компаній можна почути тезу: “Якби держава запропонувала нам ліцензію, ми б усе вже розробляли”.
До прикладу візьмемо літій. Ще з 2015 року деякі відомі українські діячі бігали і розповідали, що приведуть чи-то японських, чи-то навіть американських інвесторів. Тому що літій потребує великих затрат, потрібно приблизно півмільярда доларів інвестицій для того, щоб почати роботу. Очевидно, що у цих людей таких грошей немає. Як наслідок – літій не розробляється, економіка не розвивається. Єдине що відбувається – такі люди мріють, що вони колись комусь щось продадуть.
Тому право першої відмови є чудовим запобіжником від корупції і банальної дурості.
Третє: ця угода створює новий стандарт між нашою державою та міжнародним інвестором. Іноземці були поки що не в захваті від українського законодавства. Ми можемо про це судити хоча б по тому, що їх в Україні небагато. Угода про надра створює новий стандарт, який захищатиме інтереси інвестора.
Це надзвичайно важливий аспект для того, щоб до нас приходили великі компанії. Якщо вони прийдуть в Україну і комфортно себе почуватимуть з юридичної точки зору, то це сильно допоможе нашій економіці, збільшить кількість робочих місць і підвищить здатність фінансувати свою власну армію.
Підсумовуючи все написане: угода між Україною та США є великим прогресом і я дуже сподіваюся, що український парламент її ратифікує найближчим часом. Не через погрози скасувати візи, а через інтереси українців.
