Україна опинилася під новим типом удару — не лише фізичним, а й концептуальним. Збитий на Сумщині у червні 2025 року Shahed-136 MS001 відкрив вікно у повітряну війну нового покоління. Цей безпілотник — продукт ірансько-російської співпраці — виявився носієм технологій, які донедавна залишалися прерогативою лабораторій НАТО: вбудований штучний інтелект, тепловізійна камера, високоточна навігація з антиспуфінгом, канали телеметрії та групового управління.
Йдеться не про одиничну модернізацію, а про сигнал: світ вступив у фазу повітряної війни нового типу. У цій війні дрони вже не є засобом доставки заряду — вони діють як автономні бойові платформи. Вони бачать, обробляють, вирішують. І атакують без зовнішньої команди.
Shahed MS001 не просто летить. Він спостерігає за обстановкою, виявляє потенційні цілі, обирає серед них найбільш привабливу, уточнює траєкторію, і лише потім уражає. Якщо GPS заглушено — він переходить на тепловізор. Якщо об’єкт маневрує — дрон адаптує маршрут. Якщо цілей кілька — алгоритм обирає ту, що має найвищу пріоритетність. Це не ракета з координатами. Це цифровий мисливець.
До цього не готова більшість систем протиповітряної оборони, особливо на локальному рівні. І саме тому ситуація вимагає не «оновлення ППО», а переосмислення всієї стратегії повітряного захисту.
Розгортання повітряної війни проти тилу
Від початку 2024 року Росія дедалі частіше вдається до атак не по лінії фронту, а по містах, енергетиці, логістиці, цивільних вузлах. Shahed-136 став ключовим інструментом цієї кампанії. Масовий, дешевий, придатний для нічних операцій. Із появою версії MS001 його ефективність вийшла на інший рівень.
Йдеться не просто про розширення арсеналу. Йдеться про зміну логіки: удари здійснюються серійно, за шаблоном, по інфраструктурі, яка має стратегічну, а не тактичну вагу. Тепер Shahed здатен самостійно обирати маршрут в обхід ППО, пристосовуватись до обстановки і продовжувати операцію навіть у складних умовах РЕБ.
Технологічне наповнення Shahed-136 MS001
Розбір збитого апарату виявив:
Nvidia Jetson Orin — мікрокомп’ютер, який забезпечує машинне навчання, виявлення об’єктів, опрацювання відеопотоку;
Тепловізор — дозволяє діяти вночі та в умовах відсутності оптичної видимості;
GPS-модуль Nasir із CRPA-антеною — забезпечує завадостійке супутникове позиціювання;
Радіомодем — для телеметрії, передачі відео, синхронізації з іншими дронами;
FPGA-чипи (Xilinx, США) — програмована логіка для вогневої або сенсорної адаптації;
Це означає, що перед нами не просто баражуючий боєприпас, а компактна цифрова платформа з автономним цілевказанням і здатністю до самостійної навігації в умовах невизначеності.
Рої і сіткові атаки
Окрема особливість MS001 — наявність логіки для ройового застосування. Українська розвідка зафіксувала використання Shahed-ів у груповій структурі, де один виконує функцію розвідника (із камерою та модемом), інші — ударників, які отримують цільове вказання. Це дозволяє вражати об’єкти, що не мали бути попередньо відомі під час запуску.
У такому форматі один дрон «веде», решта «виконують». Це мережевий принцип застосування, і він повністю змінює уявлення про темп і точність ударів.
Китайський слід і західні технології
За конструкцією Shahed-136 MS001 стоїть більше, ніж Іран і Росія. Частина алгоритмів керування, архітектура комунікаційних модулів та навіть антенні блоки мають китайське походження. Саме Китай, який готує архітектуру A2/AD для операції проти Тайваню, вже сьогодні експортує технології, що збагачують російські платформи.
До того ж, основна електроніка Shahed-а — це компоненти зі США, Європи, Південної Кореї, отримані через обхідні ланцюги. Nvidia, Analog Devices, STMicroelectronics, Xilinx — їхня продукція є в кожному третьому дроні. Це питання до санкцій, до контролю експортних поставок і до відповідальності глобального Заходу.
Чому класична ППО не справляється
Shahed-136 MS001 — це повітряна одиниця, що діє як розумний агент. У нього є алгоритм оцінки ситуації, здатність змінювати поведінку, можливість вийти за межі початкового сценарію. Жодна батарея ППО, яка працює за принципом «виявити — знищити», не здатна встигнути, якщо система не має цілісної інтеграції з даними, аналітикою і швидкодією.
Саме тому модель повітряного захисту має бути побудована на інформаційно-вогневому контурі, в якому кожен сенсор (радар, тепловізор, акустичний детектор) є елементом єдиної системи, а кожна реакція — результат синхронного аналізу з участю ШІ. Це не футуризм. Це відповідь на теперішнє.
Політична воля і мобілізація промисловості
Ми не створимо цифрову ППО без:
Постійного держзамовлення на виробництво вітчизняних засобів ураження й сенсорів;
Акселерації стартапів і гнучкого підряду для дронових розробок;
Стратегічного фонду цифрової оборони;
Залучення фахівців у ШІ, радіоелектроніку, алгоритмічні системи наведення;
Інституалізації: створення Командування цифрової оборони й окремого оборонного ІТ-департаменту на урядовому рівні;
Замість висновків
Shahed-136 MS001 — це лакмусовий папірець. Він показав, що ворог уже діє в майбутньому, поки ми дискутуємо про тендери. Він атакує не тим, що має, а тим, що зумів зібрати в один адаптивний модуль. І він довів: вартість не визначає силу. Визначає інтеграція.
Питання тепер одне: де наша відповідь?
Де, блдь, наша відповідь на це? де наші лінії дронів із ШІ, де 5 млн дронів на рік у Держзамовленні? Чи вони загубилися в 1 млрді дерев?
Ми воюємо не лише з Росією. Ми воюємо з інерцією. І якщо не зламаємо її зараз — Shahed наступного покоління зробить це за нас. Уже не над Сумами, а над Києвом.
