"Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів" - Юрій Ніколов

"Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів" - Юрій Ніколов

Нехай вибачить мене Інна Ведернікова, але я скоротив її видатний лонгрід з ZN.UA, щоб більше людей його прочитало. Нижче – як саме і під чиїм дахом працювала схема, по якій угрупування адвокатів зливало корупціонерам дані розслідувань, щоб вони могли переховувати награбоване та нищити докази. Я прям офігів, валєра))) Прокурори примусили працювати на себе хакера, якого спіймали на злочині. А коли по ним вже збирали докази - спробували відправити на фронт через ТЦК експерта, який мав провести експертизу.

Дуже раджу. Вся історія тут https://zn.ua/.../sprava-advokativ-khakeriv-jak-nabu...


Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про підозру трьом адвокатам компанії «Гарантія ваших прав». Їх звинувачують у систематичному незаконному втручанні в роботу Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР). Фігурантом справи став фактичний керівник фірми Дмитро Борзих — у минулому «права рука» головного військового прокурора Анатолія Матіоса. Масштаб розкритої схеми можна прирівняти до найбільших корупційних скандалів в українській судовій історії — від клану Вовка до справи Князєва та мафії господарських судів часів Януковича.

За даними слідства, адвокати, включно зі згаданим Борзих, мали несанкціонований доступ до матеріалів судових рішень не менш як 100 кримінальних проваджень правоохоронних органів, зокрема до 30 справ НАБУ про топкорупцію.

Суть справи й підрив антикорблоку

Переважна більшість адвокатів компанії «Гарантія ваших прав» — колишні співробітники військової та Генпрокуратури. 15 травня 2020 року Анатолію Матіосу та ще 14 прокурорам синхронно видали адвокатські посвідчення — за рішенням Ради адвокатів Волинської області.

2020 року новоспечені адвокати — колишні військові прокурори — заснували власну юридичну фірму. А вже до 2022-го, за інформацією джерел ZN.UA, знайшли «ексклюзивний» спосіб захисту своїх клієнтів — за допомогою хакера Костянтина Сайбеля. 2019 року він отримав два роки умовно у справі, яку тоді розслідували ті самі майбутні адвокати «Гарантії ваших прав». Сайбель проникав до державних реєстрів і збирав закриту інформацію — аж до переміщень чинного глави ГУР. Кілька років по тому вони зробили його ключовим виконавцем у своїй «цифровій схемі». Як стверджують джерела, ймовірно, частину справ, до яких адвокати отримували доступ і зливали клієнтам дані, нині розслідує СБУ. Масштаб загроз державі, які створювали Борзих і Ко, торгуючи службовою інформацією, можна лише уявляти.

Лише один приклад. 4 жовтня 2023 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) видав постанову про обшуки в житлових і офісних приміщеннях у справі ексміністра аграрного розвитку Миколи Сольського. НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) незабаром зафіксували витік: в одному з офісів оперативно згорнули роботу, фігуранти змінили телефони й перевстановили месенджери. Як стало відомо пізніше, адвокати заради свого клієнта незаконно переглянули близько 100 судових рішень, винесених у межах цього провадження.

У списку справ, до яких адвокати доклали руки — чи то як учасники процесу, чи як тіньові радники, — фігурують досить відомі прізвища. Ігор Коломойський (олігарх), Борис Кауфман (одеський девелопер), Дмитро Ісаєнко (забудовник, ексчиновник Мінрегіону), Григорій Козловський (львівський бізнесмен, куратор тіньового тютюнового бізнесу), Богдан Якимець ( рішала, якого пов’язують із «обслуговуванням» справ топкорупціонерів), Олександр Насіковський (співвласник DIM Group), Олександр Грановський (екснардеп, бізнесмен із оточення Порошенка), Кирило Шевченко (ексглава НБУ, в розшуку), Вадим Новинський (бізнесмен, екснардеп, колишній акціонер «Метінвесту», пов’язаний із УПЦ МП). Тут-таки кейси НАБУ щодо «Держспецзв'язку», КП «Кінематика» тощо. У кожному із цих проваджень слідство втратило частину доказів. У деяких, за інформацією джерел, — ключових.

У НАБУ відпрацьовували кілька версій походження зливів. Саме в межах однієї з них — за рішенням слідчого судді — було встановлено прослуховування в офісі юридичної компанії.

Оперативні заходи НАБУ тривали півтора місяця — від середини листопада до кінця грудня 2023 року. Все, що відбувалося в офісі, фіксувалося в режимі реального часу. Однак, як стверджують наші співрозмовники в правоохоронних органах, оперативні дії довелося достроково припинити через форс-мажор: на тлі відомого скандалу в медіа навколо прослуховування в кабінеті Валерія Залужного фігуранти увімкнули пильність і запросили технічних фахівців. Детективам довелося діяти раніше, ніж планувалося. Тоді відбулись обшуки як в офісі компанії, так і у кількох адвокатів. Під час подальших слідчих дій — у їхнього спільника-хакера. Було вилучено електронні пристрої, включно з телефонами та ноутбуками Сайбеля й адвоката Андрія Філюка. (За інформацією джерел у Нацполі, у вересні минулого року Сайбелю вдалося виїхати за межі України).

«Для отримання секретної інформації адвокати використовували не тільки цифрові інструменти, а й прості людські зв'язки, — уточнює джерело. — Підкуплені судді, їхні помічники та співробітники апаратів судів систематично інформували адвокатів про подані слідством клопотання на обшуки. У Борзих були досить усталені контакти з Печерським і Шевченківським судами Києва. Понад те, голова Печерського суду Руслан Козлов — його кум».

У січні слідчі вилучили додаткові матеріали в провайдера — на його сервері знаходився фрагмент цифрової інфраструктури. Попри частково вилучені дані, фахівці змогли відновити роботу програмного скрипту. Йдеться про систему BAS — повністю автоматизовану платформу для доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. Її було встановлено й у хакера, і на сервері. Авторизація проходила нібито через LIGA:ZAKON із використанням логіна й електронного ключа одного з суддів.

Як розповідають наші джерела, ймовірно, зловмисники використовували логін судді Шевченківського суду Києва, здогадно — Василя Волошина. Сам суддя стверджує, що нібито не знав про використання своїх даних. Слідству потрібно буде з'ясувати, чи так це і чи передавав він логін третім особам, зокрема своїм помічникам, або ж ключ було скомпрометовано в інший спосіб.

Механіку доступу було відточено досконально. Хакер щодня стежив за системою, вручну обновляв її та вмонтував Telegram-бот, який давав змогу шукати судові рішення за ключовими словами. Авторизація відбувалася через проксі-сервер за кордоном: запит передавався до реєстру, потрібне рішення відкривалося та поверталося користувачу.

З ноутбука адвоката Філюка правоохоронцям стало зрозуміло: кожний користувач бота отримував доступ до справ, які його цікавили, — за прізвищем, номером або ключовим словом. Система фільтрувала та віддавала потрібний результат із повним текстом. Автоматичний моніторинг запускався кожні 12 годин — понад 10 тисяч рішень за півтора року функціонування.

За підсумками аналізу слідчі зафіксували понад 600 рішень, за якими було виконано цілеспрямований пошук. Усього ж система провела понад 39 тисяч автоматичних запитів і забезпечила доступ до більш як 7500 судових рішень.

В окремі дні кількість несанкціонованих дій у реєстрі перевищувала 1000 запитів.

За нашою інформацією, адвокатів цікавили рішення суддів, що стосувалися не тільки обшуків, а й тимчасових доступів, запобіжних заходів, арештів (у тому числі майна), причому як у кримінальних, так і в цивільних, адміністративних і господарських провадженнях. Однак кримінальні справи щодо топкорупції, — їхній пріоритетний напрям.

На комп'ютері Філюка, за нашою інформацією, зберігалося понад 600 незаконно скачаних рішень. Джерела кажуть, що для слідчих очевидно: робота координувалася керівником угруповання Дмитром Борзих, який ставив завдання та контролював результат. Сам до системи не ліз.

Як зазначив один із наших співрозмовників, тільки виходячи з обсягу запитів можна оцінити масштаб операції. Якщо припустити, що середня вартість пошуку в реєстрі інформації про заплановані слідчі та процесуальні дії для фігурантів розслідувань становила близько 10 тис. дол. (так стверджують люди, які знають ринок), то, помноживши цю суму на кількість несанкціонованих дій, легко усвідомити ціну питання.

Офіційна експертиза. Хоча прослуховування було закінчене ще наприкінці грудня 2023 року, експертизу призначили лише в листопаді 2024-го. Чому не раніше? На це є кілька причин, у тому числі значний обсяг матеріалів, необхідність зібрати їх у єдину картину, бюрократичні перешкоди, а також спротив усередині системи. Спочатку аудіозаписи було передано на фоноскопічну експертизу до Центру судових експертиз МВС. Однак у січні 2025 року експерти повідомили, що не можуть дати однозначного висновку — нібито через технічну несумісність прошивки. Це рішення виглядало сумнівним: до того моменту слідство уже мало чітку картину — розмови, дії, зафіксовані в реєстрі, і прив'язку до фігурантів.

Після цього записи передали до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, що підпорядковується Міністерству юстиції. Саме тоді, як ми вже повідомляли, на профільного заступника міністра юстиції було здійснено різносторонній тиск з метою затягти або зірвати експертизу. Проте львівські експерти професійно виконали свою роботу й у результаті визнали записи автентичними, забезпечивши юридичну основу для наступного етапу кримінального провадження. (На момент публікації матеріалу наші джерела в правоохоронних органах повідомили, що методи тиску на експертів і заступника міністра були доволі «винахідливими». Андрія Гайченка «викрили» на підконтрольному Борзих сайті — УНН. Колеги з Bihus.Info ще у 2017 році детально розповідали про цю зв’язку. У хід ішли погрози — аж до «відправлення зама на нуль». Потужний арсенал, як для юридичної фірми. За словами джерел, аналогічні методи застосували і до експерта, якого після підписання висновку затримали на виході з інституту працівники ТЦК. «Заброньований» експерт провів у військкоматі до третьої ночі. За даними співрозмовників, експертизу завершили на три дні раніше, і план примусової «відправки на нуль» довелося реалізовувати в авральному режимі. Люди, обізнані з ситуацією, стверджують: всю операцію курував особисто заступник голови СБУ Олександр Поклад).

Провал адвокатського самоврядування

Прецедент із Борзих і його адвокатською компанією — маркер повної деградації системи. Якщо адвокат діє, м'яко кажучи, «незаконно», а асоціація його прикриває, — це вже не правова система, а симулякр. Попри публічну інформацію про участь адвокатів у корупційних схемах і незаконний доступ до реєстру, керівництво Національної асоціації адвокатів публічно стало на бік підозрюваних та ініціювало відкриття кримінальної справи відносно детективів НАБУ. При цьому жодне дисциплінарне провадження не було розпочате, жодна комісія не вимагала пояснень від Борзих і його людей. Орган, створений для нагляду, де-факто перетворився на корпоративний щит. На наш погляд, НААУ під керівництвом Лідії Ізовітової втратила контроль над етичними стандартами професії.

Видимий хаос у системі правосуддя давно став системою. Хто нею управляє та наскільки все взаємозалежне, можна зрозуміти навіть за фактами, що лежать на поверхні. Як відомо, куратор силового блоку від Банкової Олег Татаров іще недавно був підозрюваним у справі НАБУ/САП. Його обвинувачували в участі у фальсифікації експертизи (ну треба ж, який збіг) у справі забудовника Максима Микитася — йшлося про хабар експерту МВС за заниження вартості майна, що фігурувало в обміні між Микитасем і Нацгвардією. (Історія з «Укрбудом»).

Отже, щойно інформація про підозру стала публічною, НААУ на чолі з Ізовітовою блискавично виступила на захист: мовляв, Татаров не фігурант, а адвокат, чиї права порушуються. Формально тоді він не вів адвокатської практики, але НААУ заявила, що будь-яке слідство проти нього має проходити тільки за згодою Офісу генерального прокурора. Тому що «він адвокат».

Цей статус, як нескладно здогадатися, заблокував для НАБУ/САП можливість вести справу. Детективи не можуть автоматично проводити дії проти адвокатів — тільки з дозволу генпрокурора (Назар Холодницький тоді звільнився й САП була без керівника, який мав би відповідні повноваження). У підсумку можна дійти висновку, що НААУ забезпечила Татарову процесуальний щит і посприяла передачі справи до СБУ. Що й сталося — з подачі на той момент генпрокурора Ірини Венедіктової. Ви ж не думаєте, що зв'язка Банкової та НААУ втратила свою актуальність?

За інформацією наших джерел у правоохоронних органах, нібито до офісу Борзих, крім впливових клієнтів, заїжджав і чинний заступник генерального прокурора Ігор Мустеца. До речі, нагадаю: з грудня в Україні немає навіть законного в.о. генпрокурора. А навіщо він, власне, якщо на Банковій є свій?