Перепризначена, ще й з портфелем міністра юстиції, віцепремʼєрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина заявила про необхідність змін до Конституції через «зміни засад функціонування державних інституцій».
Але вони можливі лише зі скасуванням воєнного стану, тобто закінчення війни, або сталого перемирʼя.
Одночасно і неминуче відбудуться чергові вибори глави держави, парламенту. Буде перезавантажена вся політична система. До цього потрібно готуватися вже зараз.
Змінити в Конституцію лише в частині імплементації в неї норм, які гармонізують національний суверенітет із передачею його частини в спільне управління ЄС, неможливо без прийняття нової Конституції. На інших засадах і з метою відновлення втраченої установчої функції українського народу.
Як стратегії перезаснування держави в принципово інших умовах, повністю відмінних від 90-х, коли «червоні директори», націонал-демократи, комуністи з соціалістами приймали першу Конституцію України. За закритими дверима у Верховній Раді.
Ми неодноразово пробували зробити акцент на цій темі, як і на спробі переконати президента Зеленського сформувати ідеологічний образ України й виголошувати не лише супроводжуючі війну інформаційні дайджести, але й вдаватися хоча б до якихось смислових опорних символів ідеології, вмонтованої в національну ідею.
Вдаватися до міфічних ідеологем, що близько до типології своєрідного лідерства Володимира Зеленського. Це принципово важливо. Війна йде не лише по лінії смертельної битви між арміями України та Росії. Вона – суть цивілізаційного протистояння. В ньому, апріорі, мир дипломатією практично неможливий.
Це битва ідеологій, способів життя, світоглядів, культур і навіть менталітетів. Українці по своєму гаплотипу – генетично звʼязані з етносом центральної Європи.
Гаплотип росіян, як би вони не спростовували, знаходиться між Азією, угро-фінами й словʼянами. Це в значному ступені визначає цілі існування російського та українського народів.
Перший, збірний і століттями мутований серед малих і великих етносів, історично виживав і розвивався в умовах виключної жорстокості внутрішніх режимів для збереження централізованості держави. Вони безкінечно вели війни й розширювалися. Це робило народ лише безправним інструментом волі самодержців і комуністичних диктаторів.
Українці не розчинилися в цьому російському котлі, де були переварені сотні малих і більших народів та народностей. Вони вели, після Київської Русі, вікові визвольні війни, безуспішно намагаючись стати частиною європейського мейнстриму.
Коли це стало реальністю, Путін почав історичну агресію з метою назавжди припинити само ідентичну історію українців.
