У теперішній геополітичній ситуації росія дедалі частіше застосовує не лише відкриту військову силу, і розвиває паралельну систему впливу через економіку і кримінал. І там де перетинаються державні інтереси і тіньові фінансові потоки російська організована злочинність стає ще одним широким елементом політичної архітектури.
Справа тут не просто в кримінальному світі, адже він існує в багатьох країнах, справа в тому, що у Кремлівському випадку ці мережі часто виконують роль неформальної фінансової інфраструктури. Важливо усвідомлювати, що в такому форматі кримінальні групи ідуть не порізно з державою, а за одно, і фактично забезпечують ресурси для операцій, які влада не може або не хоче фінансувати офіційно, чи то через політичні ризики, чи то міжнародне право або санкційні обмеження. Тобто, якщо простіше, кримінальні структури стають своєрідним «тіньовим бюджетом», що дозволяє підтримувати діяльність за межами формальних державних механізмів. Це умовна складна екосистема незаконних доходів.
Сюди можна внести і наркотрафік, і контрабанду, і кіберзлочини, навіть торгівля людьми подекуди, що вже говорити про нелегальні фінансові операції та схеми обходу санкцій. Кримінальні структури виконують роль “чорної каси” для гібридних операцій від дезінформації до диверсій. За даними звіту провідного європейського незалежного аналітичного центру, російські ОЗГ генерують доходи від наркотрафіку, контрабанди, кіберзлочинів та торгівлі людьми, які важко відстежити. Після 2022 року, коли проти росії ввели понад 13 тисяч санкцій від ЄС та G7 ці мережі стали ключовим каналом обходу обмежень у фінансах, технологіях та логістиці. Фінансові потоки йдуть через офшори, крипту та посередників у Центральній Азії й на Балканах, і таким чином створюють паралельну інфраструктуру поза контролем Заходу. Ці тіньові мережі не просто існують осторонь держави, навіть більше, вони стали її неформальним інструментом, який забезпечує фінансування операцій, які офіційно неможливо провести через санкції чи юридичні бар’єри.
Одним із найприбутковіших сегментів кримінальної економіки, у якому активно працюють російські організовані угруповання, залишається наркотрафік. Російські угруповання контролюють маршрути героїну з Афганістану, кокаїну з Латинської Америки та синтетиків зі Східної Європи. Йдеться про транспортування героїну з Афганістану, імпорт кокаїну з країн Латинської Америки та виробництво синтетичних наркотиків у країнах Східної Європи. Через ці канали переміщуються великі обсяги наркотичних речовин, які і формують багатомільярдний нелегальний ринок.
Російські кримінальні угруповання виступають не лише як посередники, а й як організатори логістики, фінансування та дистрибуції наркотиків. У результаті формується розгалужена транзитна система, яка працює як своєрідний логістичний хаб між регіонами виробництва і ринками збуту. Кейс «Хімпром» , російський картель синтетичних наркотиків, як альфа-PVP, що виріс у 1990-х на базі радянської хімпромисловості, ілюструє, що в свій час лідер Єгор Буркін переховувався в Мексиці, і використовував франчайзинг і даркнет для отримання прибутку. А війна ще більше посилила попит серед бійців, проте зараз маршрути змістилися на Центральну Азію та Балкани. Факт лишається незмінним, наркотичний сегмент приносить мільярди, а особливо зараз, коли наркотичні речовині синтетичні і не потребують багато ресурсу тому і дешеві у виробництві та легко масштабуються.
Контрабанда легальних товарів є ще одним важливим сегментом кримінальної економіки, у якому активно працюють російські організовані мережі. Окрім класики на кшталт алкоголю, фокус йде на високотехнологічних санкційних товарах, тобто мікрочипи, дрони, електроніка для ВПК. Для кримінальних структур це водночас і стабільний прибуток, і інструмент обходу міжнародних обмежень. Після запровадження масштабних санкцій у 2022 році значення цього сегмента для Кремля лише зросло. Постачання таких товарів відбувається через складну систему тіньових торгових маршрутів, що проходять через країни Центральної Азії, Кавказу та Балкан. У такий спосіб формується паралельна логістична інфраструктура, яка дозволяє російській оборонній промисловості частково компенсувати втрату доступу до західних технологій і підтримувати виробництво навіть в умовах санкційного тиску.
Контрабанда тютюну ще один із найбільш прибуткових сегментів тіньової економіки, і пояснення тут доволі прагматичне, адже високі акцизи на сигарети в ЄС створюють значну різницю в ціні між легальним і нелегальним ринком. Саме ця різниця і формує величезну маржу для кримінальних мереж. Масштаби цього бізнесу добре видно зі статистики. У 2020-му Білорусь експортувала сигарет на $690 млн, значна частина пішла на чорний ринок Європи, вже у 2021-му Литва вилучила 328 млн пачок цигарок, і 80% були з Білорусі. У Великій Британії білоруські сигарети це аж 10% нелегального ринку. А ось не так давно, в першій половині 2024-го року, Литва конфіскувала 6,9 млн пачок на €10 млн. Всі маршрути йдуть через Калінінград, Кавказ і Балтику.
За останні десять років кіберзлочинність стала одним із найприбутковіших секторів на злочинному ринку, а також новим фінансовим ресурсом для фінансування таємної діяльності. Російські злочинні мережі залучені до кількох важливих сфер, починаючи зі звичайних атак з використанням шкідливого програмного забезпечення та фінансового шахрайства, а потім переходячи до масового викрадення даних та відмивання грошей за допомогою криптовалют. У цьому випадку інструменти криптовалюти є критично важливими, оскільки кошти можуть переказуватися між юрисдикціями непомітно та без традиційної банківської системи та без контролю з боку державних регуляторів. Російські хакери, відомі імена Fancy Bear та Sandworm, діють у змові з російським ГРУ та Службою розвідки, прекрасним прикладом чого є злом Yahoo у 2014 році, коли ФСБ допомогла хакерам та вкрала дані 500 мільйонів облікових записів.
З 2022 року це «патріотичні» операції, тепер MI5 фіксує аутсорсинг ГРУ злочинцям після вигнання 750 дипломатів-шпигунів з Європи. Всі доходи, отримані від вимагання, шантажу та крадіжок, очевидно, йдуть на дестабілізацію, російські кіберзлочинці часто під егідою ГРУ або пов’язані з ним, здійснюють атаки на критичну інфраструктуру, такі як DDoS на банки ЄС, та паралельно вербують виконавців для фізичного саботажу через Telegram. В результаті формується своєрідна «тіньова фінансова інфраструктура», де кримінальні доходи можуть швидко конвертуватися в ресурси для політичних та геополітичних операцій. Тобто, головне в тому, що зараз кіберзлочинність фактично стає частиною ширшої системи гібридного впливу, де кримінальна економіка працює як неформальний «чорний ящик» для інструментів зовнішньої політики.
Поточна модель співпраці держави зі злочинними мережами не є випадковим явищем, оскільки вона надає Кремлю численні стратегічні переваги, яких неможливо досягти за допомогою офіційних інструментів. Перша перевага полягає в тому, що операції, що здійснюються неформальними структурами, що включають злочинні групи, хакерські групи та тіньові бізнес-мережі, дозволяють державі дистанціюватися від їхніх дій. Такий підхід дозволяє державі непомітно виконувати іноземні операції, не стикаючись із прямою політичною відповідальністю. Третя перевага – фінансова незалежність. Доходи від торгівлі наркотиками та контрабанди, кіберзлочинності та тіньової торгівлі створюють альтернативні фінансові канали, які працюють окремо від державного бюджету та міжнародного фінансового моніторингу. Влада отримує позабалансовий ресурс через злочинні операції, який вона може використовувати в ситуаціях, коли офіційні державні системи стикаються або з надмірним розкриттям, або з правовими обмеженнями.
Третій елемент передбачає розширення мережі по всьому світу. На відміну від старих державних структур, злочинні мережі вже давно працюють через кордони, їхні мережі пролягають між Європою, Азією та Близьким Сходом, і здебільшого вони використовують міжнародні торговельні шляхи. Це саме по собі забезпечує попередньо розроблену систему транспортування грошей, осіб та активів через кордони. Не менш важливим є спосіб використання цих ресурсів. Кримінальні доходи виконують роль своєрідної “чорної каси” для зовнішньополітичного впливу. Частина цих коштів спрямовується на політичний вплив, тобто це може бути фінансування проросійських партій, підтримка медійних платформ, організація інформаційних кампаній або політичного лобізму. Інша частина використовується для дестабілізації, себто фінансування радикальних рухів, організацію саботажу чи підтримку політичного насильства, що підриває внутрішню стабільність демократичних держав.
Ще окремим напрямом є операції спецслужб. Нелегальні кошти можуть фінансувати агентурні мережі, кібератаки, підкуп чиновників або інші операції, які складно провести через офіційні державні бюджети. У результаті так і формується гібридна система фінансування Кремля, де межа між кримінальним бізнесом і державними інтересами фактично розмивається, а тіньова економіка починає працювати як інструмент геополітики.
Російська організована злочинність сьогодні це вже не просто кримінальний феномен, а важливий елемент ширшої системи державного впливу. Доходи від наркотрафіку, контрабанди, кіберзлочинності та тіньової торгівлі формують паралельну фінансову інфраструктуру, яка дозволяє Кремлю отримувати ресурси поза межами офіційної економіки, обходити санкції та фінансувати операції впливу за кордоном. Фактично йдеться про криміналізовану модель фінансування зовнішньої політики, де тіньові доходи працюють як “резервний бюджет” для гібридної війни. Проблема для Європи полягає в тому, що ця система глибоко інтегрована у глобальні ринки й логістичні мережі, а отже її неможливо зруйнувати лише економічними санкціями. Це означає, що протидія російському впливу неминуче виходить за межі класичної безпекової політики і дедалі більше перетворюється на боротьбу з транснаціональною кримінальною економікою.
Секція “Дельта” групи “Інформаційний Спротив”
