"Трамп продовжує бути головним ньюсмейкером на ринках" - Сергій Фурса

Водночас, ринки лишаються основним фактором, який може впливати на поведінку Трампа. Вже двічі за останній рік ми бачили, як при досягнені певної критичної межі на ринках у Білому домі починає блимати красна лампочка, після якої президент США здає назад. Головне питання, чи завжди Трамп може встигнути здати назад до того момента, коли стане вже занадто пізно. Чи він може потрапити в певний момент у пастку, в яку ловлять мавп, що ніяк не можуть дозволити собі розстатися із бананом. Чи Трамп може сказати, що війна закінчена, а він натякає ринкам, намагаючись їх заспокоїти, що він може це зробити в будь-який момент і цей момент чого явно не вистачає для світу. При цьому, дефіцит настане скоро. Але Іран не погодиться, відчувши свою силу і навіть фокус президента США на чомусь іншому, якісь новій іграшці, не розблокує Перську затоку для танкерів. Так чи інакше, поки нафта не пливе, чи пливе тільки китайська нафта, хоча значних фізичних проблем із постачанням ще не наступило. Поки що. Хоч з переляку в понеділок студентам у Бангладеші і сказали сидіти вдома.

У урядів провідних країн ще є можливість впливати на ринок вивільненням резервів. Проте вивільнення нафтових резервів лишень ненадовго відтермінує той момент, коли дефіцит реальної нафти не залишить ринкам вибору. При чому, ринки дуже не хочуть падати. Користуючись будь-який приводом, щоб відіграти втрати. І навіть понеділок, який почався у дуже червоній зоні для американських фондових індексі і нафті, що прямує до 120, завершився на позитиві. Просто тому що президент США натякну ринкам, що він майже дозрів здати назад. І йому лишилось просто ще трохи побомбити Іран, чисто для задоволення, після чого від із не меншим задоволенням переключиться на Кубу. В результаті тимчасово, нафта опинилась ближче до 80 доларів за барель. Але також ненадовго. Бо час від часу у ринків з являються сумніви. Та й танкери продовжують горіти. І ціни літають на 10%-20% протягом доби. В результаті ранок п’ятниці барель бренту, на радість Путіну і іранцям, коштує десь 101 долар за барель. Власне, Путін, чий уряд вимушений вже в березні йти на секвестр бюджета, плануючи зрізати десь 10% витрат, поки може починати кожен день із шампанського. Адже кожні 10 доларів у ціні нафти додає російському бюджету дуже йому зараз потрібні 1,6 млрд доларів на місяць. І відправляє свого єдиного інтелігента, Дмітрієва, в США, пропонувати Трампу різні варіанти приємних дій по зняттю санкцій. І час від час хтось дзвонить із Вашингтону і розказує, як він повільно знімає з Росії санкції.

Втрати на американському ринку акцій поки що лімітовані, хоч четвер знов завершився розпродажами. Незважаючи на жахливі дані з ринку праці, що вийшли минулої п’ятниці. Які дуже важко списати на вплив штучного інтеллекту. І скоріш за все це все результат невизначенності, яка запанувала в економіці минулої весни і привела до обмеження інвестування з боку бізнесу, що з часом привело до меншої зайнятості. І незважаючи на волатильність нафти, що не тільки робе нерви трейдерам, але й впливає на споживачів, які і так останні роки живуть у лещатах інфляції. В результаті, індекс S&P500 починає ранок п’ятниці на позначці у 6672 пункти, що майже на 150 пунктів нижче, ніж тиждень тому. Поки дуже незначне падіння як для такої кризи, яке може не сильно хвилювати Білий Дім. Щоправда, поступово повзуть в гору дохідності американських трежеріс. Та сама червона лампочка у Білому домі, схоже, починає блимати, коли дохідність 30-и річних казначейських забов’язань доповзає до позначки у 5%. І от к кінцю цього тижня дохідність там плавна виросла до 4,9%. Натякаючи, що Трампу час збирати речі і забиратися із Близького Сходу.

Український сегмент єврооблігацій коливався разом із світовими ринками, проте завершує тиждень на тому самому рівні, де його і починав. Тим більше, що поки фокус уваги прикутий до Ірану, перемовний процес сам собою загальмувався. А інвестори саме на ньому звикли фокусувати свою увагу з того моменту, як вирішилось питання надання Україні 90 млрд євро. І зараз, незважаючи на вражаючий перформанс Орбана, поки не переживають з приводу того питання, що Європа зможе виділити Україні гроші. А от з українськими депутатами біда. Вони ніяк не можуть знайти в собі сили голосувати за закони, необхідні для продовження співпраці з МВФ і ЄС. І рано чи пізно це стане проблемою. Хоч ринок зараз і не звертає увагу на імпотенцію українського парламенту. На внутрішньому ринку увага знов до гривні і бензину. Сильний долар в світі (кожен раз коли ринок починає переживати, що нафти таки не вистачить на всіх бажаючих, долар укріплюється сильніше 1,16, а зранку у п’ятницю взагалі торгується біля 1,148) не лишає шансів гривні триматись без змін. І цього тижня курс гривні на міжбанку дійшов до 44,3 грн за долар.

Ціни на бензин в Україні хвилюють навіть тих, хто їздить виключно на метро. Хоча інфляційний вплив зростання вартості палива буде досить помірний. І навряд чи перевищить «плюс 1 відсоток» до інфляції. Проте така суспільна увага вже викликала черговий приступ популізму. Проте треба відзначити, що в цьому напрямку відзначено позитивні зміни. Тепер гроші з нагоди весни будуть виплачувати не всім, а переважно пенсіонерам. Що стрімко наближає Україну до реальності адресної допомоги. Щоправда, є друга частина «допомоги від щедрої держави». А саме – допомога людям, які найбільше постраждають від зростання цін на бензин. Бо поки що виглядає, що найбільше постраждають водії Мерседес і Рендж Роверів, та інших авто, які люблять виборці Трампа із американської глибинки. Бо саме її двигуни звикли їсти набагато більше пального і вони тепер отримають право на кешбек. Сама ж інфляція продемонструвала певне зростання у лютому. Остання цифра – 7,6%, трошки вище очікувань через ціни на овочі. Останні стали просто прокляттям аналітиків, що прогнозують інфляцію, перетворюючись на Х фактор українських показників останніх років.