Вступ Тома Купера: Ще один тиждень – ще один цикл захеканого ідіотизму серед усіх провідних "державних мужів" світу. І це не просто так здається: з певністю на 1000% нині визначення "стратегічної перемоги" означає найбільший із можливих політичних провалів.
Було чимало радощів – принаймні в українських соцмережах щодо глибини, на яку сили країни тим часом б'ють по цілях усередині росії. Остання оприлюднена цифра – 3500 км. Та що ж вони вразили на цій безпрецедентній відстані? Два Ту-142МК, які десятиліттями стояли на зберіганні. З нульовою бойовою цінністю. Це те саме, що прокрастися до музею, аби вдарити кулаком скелет, – зухвалий вияв атлетизму, який не досягає геть нічого.
Але стривайте. Стало ще краще. Адже виявилося, що такі удари здійснює рятівник у вигляді штучного інтелекту (та ще й подібний до того, який ізраїльтяни використовують як найкраще виправдання свого геноциду палестинців): за повідомленнями, програмне забезпечення PRISMA від Palantir працює в українських командних пунктах, "у реальному часі виявляючи прогалини в російській системі ППО". Іронія відчутна: штучний інтелект оптимізує маршрути для дронів-камікадзе, щоб ті могли знищити Ту-142, покинуті 30 років тому…
Справді, людську дурість не здатні як слід ані відтворити, ані породити жодні обчислювальні потужності світу: вона настільки могутня, що нею керується навіть штучний інтелект.
Лишень подумайте: люди роками розробляли алгоритми, що обчислюють ідеальну траєкторію для дронів, а це теж коштувало грошей на дослідження, розробку та закупівлю, щоб потім спрямувати їх на літаки, які не літали ще від часів холодної війни. Результатам аплодують медіа та політики, які змагаються одне з одним у нездатності відрізнити стратегічний прорив від чистого ідіотизму.
Звісно, дехто тепер бодай скривиться від написаного мною вище. Інші відчують роздратування, а ще дехто – розчарування. Але чого ви очікували? Серйозного військового аналізу зловмисної дурості? Рекомендацій, як це спинити і що поліпшити? Як зробити краще…?
Так, це лише один випадок. Один приклад, якщо хочете. Та, перепрошую: це лише додає мені гніву – а я ж за останні кілька днів витратив не більш як три години, стежачи за тим, що коїться в Україні, тож і знати не хочу, які ще "дива" міг би "відкрити"…
Передаю слово Дональду Гіллу.
Загальний огляд. Атаки на російську логістику від Луганська до Мелітополя тривають. На кожну відому атаку на вантажівки припадає ще більше ударів по складах і базах зберігання. Невідома кількість атак не стала публічною. Зрозуміло й передбачувано, що дедалі більше вантажівок уникають головних трас і їдуть меншими дорогами. Навіть без атак їхній рух уповільнюється, бо такі дороги не дають змоги їхати швидко. А коли вантажівку знищують на вузькій дорозі, вона часто перекриває її, і ніхто не може нею скористатися, доки не приберуть уламки.
Дрони середньої дальності через свої розміри дуже важко виявити радаром, а антену Starlink, яку вони несуть, важко заглушити. У росії варіантів небагато, і на їхню реалізацію знадобився б час.
росія могла б звести тунелі з протидронових сіток. Такі вже є на лінії фронту й зазвичай тягнуться приблизно на 25 км уздовж 1-3 доріг на ділянці. російський тил, по якому завдають ударів, має розміри 500 км на понад 100 км із численними головними, другорядними та третьорядними дорогами. Установлення протидронових сіток над цими дорожніми мережами забрало б багато часу й вимагало б чималого особового складу, який зазнавав би атак під час роботи.
Вони могли б розгорнути спостережні пости та мобільні вогневі групи. Їм знадобилися б сотні таких груп, ще й зі змінними розрахунками, щоб працювати цілодобово. Це багато техніки й багато людей, і на розгортання пішло б чимало часу. Вони, безперечно, збивали б певну частину дронів, але дрони атакують і самі мобільні вогневі групи.
Вони могли б застосувати групи дронів-перехоплювачів. На це піде ще більше часу й знадобиться ще більше людей. Якщо тільки вони не використовуватимуть автоматичні перехоплювачі, на підготовку пілотів піде півроку.
Ніколи не можна бути певним щодо дій ворога, але, схоже, Україна матиме ще кілька місяців, перш ніж росія зможе чинити дієвий спротив її дронам середньої дальності, і цілком імовірно, що за цей час Україна ще й посилить свої спроможності.
Атаки на російську логістику вже певною мірою впливають на бої на лінії фронту. Перекидання людей на фронт триває довше, а отже, паузи між атаками стають довшими, і менше людей можна кинути в наступ. Якщо Україна вбиває чи ранить росіян швидше, ніж їх встигають замінювати на ділянці, то й оборонців стає менше. Саме тому по всьому фронту побільшало дрібних українських атак. росія просто не може втримати всі позиції на лінії фронту.
Атаки на логістику впливають не лише на російську піхоту, а й на російські розрахунки БпЛА. Окрім особового складу, дрони доводиться постійно підвозити до лінії фронту, і що більше вантажівок знищено, то важче буде постачати додаткові дрони. Склади, де зберігають і ремонтують дрони, знищено, а люди, які їх зберігають і ремонтують, зазнали втрат. Зменшення російських дронових спроможностей потрібне Україні, щоб здобути перевагу в повітрі, а з перевагою в повітрі Україна може виграти війну.
Це все ще війна на виснаження. Коли росія наступала, вона робила це дуже повільно. У секторах, де наступає Україна, це теж відбувається дуже повільно. І більшість українських просувань можна описати як звуження сірої зони шляхом зачищення невеликих груп, що проникли на відстань до 7 км за умовну лінію фронту. Було й кілька просувань углиб усталених російських позицій. Швидші просування вимагали б руху на техніці, а коли Україна застосовувала бронемашини, російські дрони все одно завдавали їм важких втрат, навіть якщо техніка й захищала людей усередині. Коли просувається будь-яка зі сторін, це відбувається лісосмуга за лісосмугою.
Мета України, як і раніше, – виснажити російську армію, зберігаючи власні сили. Із цією метою 3-й корпус України працює над тим, щоб до 2027 року замінити 30% своєї піхоти наземними дронами. І вже доведено, що наземні та повітряні дрони здатні зачищати позиції й полегшувати піхоті їх захоплення та утримання. Україні потрібно й далі розробляти способи ведення наступальних операцій в умовах насиченості дронами.
Наразі Україна має певні відчутні переваги над росією на території України, проте немає жодних гарантій, що ці переваги триватимуть. З часом росія пристосовується до поля бою й застосує нові методи, щоб здобути перевагу. Україна мусить упроваджувати технології й тактику швидше за росію та користуватися своїми перевагами, не діючи нерозважливо. Якби вона зуміла виробити доктрину, що берегла б її людей і дозволяла б просуватися в секторі бодай на 500 метрів за тиждень, це створило б величезний тиск на російську армію. Але людей України треба берегти. Вони важливіші за здобуту територію.
…принаймні для штабу 3-го корпусу…
Чернігів. Дрон типу "Шахед" упав у відкритому полі поруч із фермером на тракторі. Серед інших атак у Чернігівській області – загибель працівника ферми; водій трактора поруч із ним дістав тяжкі поранення. Під удар потрапили свиноферма та ферма великої рогатої худоби. За ті самі 24 години також зазнали ударів дачі, деревообробний цех, логістична компанія та об'єкти інфраструктури.
Лиман. Два тижні тому з'явилося російське відео, що показувало українську атаку поблизу Нового – із втратами техніки та людей. Водночас надходили повідомлення про українські просування в напрямку Середнього, Новоселівки та Колодязів, але без відео. Минулого тижня було повідомлення про українську активність на північ від Торського, а також надходять повідомлення про російські атаки в цих місцях, проте без відео.
Цього тижня 59-та бригада зі своїм новим командиром оприлюднила відео, на якому росіяни тікають від дронів у лісах поблизу Лимана. 59-та нещодавно була на захід від Покровська. Це збігається з іншими повідомленнями про те, що в цьому секторі багато українських дронів, але дуже мало відео. Можливо, діє заборона на оприлюднення відео, як це бувало під час деяких операцій, але це лише припущення.
За 35 км від фронту українські дрони патрулюють Рубіжне, Сєвєродонецьк і навколишню місцевість.
Слов'янськ. російську гармату знищено за 12 км у тилу. Міст у Сіверську уражено авіаударом. росія бомбила Миколаївку.
Кадри зсередини кафе у Краматорську. На відео ніхто не постраждав, коли поруч впала бомба. …де "поруч" могло означати й за сотню метрів. Ось що доводиться витримувати, якщо ти сусід росії.
Костянтинівка. російські сили, просуваючись через Бересток та Іллінівку, дісталися північної частини Костянтинівки. Можливо, вони вціліли після атаки, а можливо, й ні, але глибше проникнення – це нова віха російського наступу.
M113 із захисним каркасом витримав дев'ять влучань дронів і вивіз із міста трьох поранених бійців. Дронова група прикордонників "Фенікс" пролетіла FPV-квадрокоптером 103 км, щоб уразити вантажівку без допомоги ретранслятора. Удари на 70-80 км – це вже звична річ. Так далеко довелося летіти, щоб знайти ціль.
Коли 2022 року почалося відкрите російське вторгнення, місто було лише за 22 км від лінії фронту, яку росія здобула під час неоголошеного вторгнення 2014–2021 років. Це вже робило його досяжним для артилерії. У наступні місяці обстріли, атаки дронів та авіаудари поволі посилювалися в міру просування росіян. Три роки тому вони були лише за 10 км від міста. Довоєнне населення в 67 000 осіб минулого січня скоротилося до 2000.
Деякі цивільні відмовляються виїжджати. Іншим потрібна допомога, щоб виїхати. Ті, хто лишився, вишукують дрова та їжу. Батьки дивилися, як поліцейські забирають тіло їхнього 44-річного сина.
Тепер над Костянтинівкою щодня літає близько тисячі дронів, і 28-ма бригада збиває 150 із них. Капітан Алхімов каже, що це схоже на середньовічну облогу із застосуванням сучасних технологій.
Військова техніка тепер рідко в'їжджає до міста, бо її майже напевно атакують дрони. Донедавна рятувальники ще їздили своїми фургонами, ризикуючи власним життям, щоб евакуювати цивільних, яким давно слід було виїхати. Під час однієї з поїздок російський дрон атакував чітко позначений фургон. Ніхто не загинув, але це завадило їм дістатися до пораненого чоловіка, який помер. Одному водієві сказали, що його фургон смердить, але він уже не відчуває запаху смерті. Рятувальники колись ходили вулицями чи гримали в двері квартир, вигукуючи: "Евакуація!", наче це середньовічне місто, вражене чумою.
Під час останньої евакуації, організованої військовими, родина із семи осіб із дворічною дитиною наполягала на тому, щоб виїхати разом. Їх атакували, і жінка втратила ногу. Як і в Херсоні та інших місцях, росіяни навмисне полюють на цивільних, хоча це й не наближає їх до воєнних цілей. Невелика кількість людей усе ще вибирається з міста пішки або на ручних візках, які тягнуть інші. Евакуація транспортом усе ще відбувається в сусідній Дружківці, що за 15 км від лінії фронту.
Ті, хто лишається, визбирують тріски та гілки на розпал і виходять по їжу, знаючи, що їх можуть помітити й вбити. Кілька місяців тому були такі, переважно літні люди, що досі сумували за Радянським Союзом і чекали приходу росіян, але дрони не розрізняють цивільних. Невідомо, чи ці люди вціліли, чи й досі радо очікують на окупацію. Загиблих ховають неподалік місця смерті, бо діставатися до кладовищ надто небезпечно.
Більшу частину Костянтинівки зруйновано всюдисущими дронами, бомбами та обстрілами, але декого з мешканців усе ще евакуйовували навіть тоді, коли росіяни заходили в місто. Деякі мешканці ніколи не покинуть місто.
Покровськ. Схоже, лінія фронту стабільна. Український фургон у Добропіллі уражено дроном. Наземні й повітряні дрони та засоби зв'язку зазнають атак російського підрозділу "Рубікон" у Добропіллі. росіян атакують дрони поблизу Родинського. російські дрони "Молнія" перехоплюють. На росіянина в Гришиному полюють.
Зелений Гай. Нечисленні повідомлення виявилися правдивими. Україна просунулася за Зелений Гай на п'ять кілометрів на фронті завширшки 11 км, а також просувалася в районі Вороного. DeepState позначає більшу частину просування як сіру зону, і лише район Новоселівки міцно контролюється Україною. Ці просування – це проникнення малих українських підрозділів, які тривають від квітня, але не розголошувалися з міркувань операційної безпеки. Із цього району й досі оприлюднено дуже мало відео. російські дрони атакують українські позиції в Толстому.
російська піхота рухалася лісосмугою в напрямку Новопавлівки в тумані, коли наземний дрон на ім'я "Лють" придушив її вогнем зі свого кулемета. Артилерія та дрони добили їх. 42-га бригада використовує наземні дрони для постачання, медичної евакуації та бойових завдань. Вони можуть перевозити 200 кг і виконувати до 3 завдань на день.
Гуляйполе. росіяни й далі просочуються крізь українську оборону, а українські сили їх зачищають. До Воздвижівки зайшло кілька росіян. росіян поблизу Зеленого, Верхньої Терси та Добропілля атакують.
Запоріжжя. Уже кілька тижнів надходять повідомлення, що росіян витіснили з руїн Малих Щербаків. росія бомбила Оріхів і Преображенку.
Херсонщина. Українські морські дрони "Барракуда" 40-ї бригади морської піхоти запускали FPV-дрони зі своєї палуби. Одна "Барракуда" мала некеровані ракети. Інша мала висувну щоглову антену для збільшення дальності FPV-дронів. Один FPV веде розвідку, а інші атакують.
Окуповані території. Тепер українські дрони скидають міни на дороги. Ці міни містять "кілька десятків грамів" вибухівки й не знищили б техніку, але могли б вивести її з ладу, що уповільнило б рух і логістику та створило б більше цілей. Цивільний рух на деяких дорогах формально заборонено, хоча незрозуміло, чи дотримуються цієї заборони. Міна має 10-хвилинну затримку перед зведенням і розрахована на самознищення через 90 днів, але ці механізми не завжди спрацьовують.
Вантажівка їде вночі, поки мобільні групи стріляють із кулеметів по дрону вдалині. Уночі фари приваблюють дрони, але без фар не побачиш можливих мін на дорозі.
Удари середньої дальності по цілях на відстані понад 50 км почалися наприкінці минулого року й посилилися за останні два місяці. У 2026 році Україна атакувала понад 1000 цілей зі встановленим місцем розташування, зокрема 150 одиниць техніки, 30 потягів і 400 складів. Було ще більше атак, місце яких не встановлено.
Вантажівки на схід від Маріуполя атакує "Азов", і за багатьма атаками спостерігає інший український дрон. Внесок 412-ї бригади у знищення техніки між Маріуполем і Мелітополем. Вантажівці доводиться з'їхати з дороги, щоб об'їхати чотири розбиті машини в одному місці. Ще техніка. російські вантажівки не в безпеці навіть уночі. Атаки на три вантажівки в одному місці перекрили дорогу. Два дрони атакують одну вантажівку. На 7-й секунді атакують білу вантажівку ППО з кулеметом. Уражено вантажівку, що буксирувала іншу вантажівку. КАМАЗ виробляє близько 40 000 вантажівок на рік.
3-й корпус показав свої удари по російських цілях на Луганщині на відстані до 205 км.
35% із понад 1000 атак припали на склади та бази. 10% – на системи ППО, радари та засоби РЕБ. Це щонайменше 100 компонентів систем ППО.
Оскільки російським мобільним групам ППО потрібен Telegram, а українські дрони середньої дальності становлять серйозну загрозу, росія знову надає мобільним групам доступ до Telegram на окупованих територіях.
Кількість атак за тижнями у 2026 році.
Ракети Storm Shadow/SCALP знищили російський командний центр у Луганську. Подробиці операції не розголошувалися. Підприємство з обслуговування та ремонту літаків у Таганрозі, на кордоні з Україною, атакували ракетами Storm Shadow. Ракети Storm Shadow знищили штаб морської авіації росії в Севастополі. Чорні мішки вантажили на вантажівки, а карети швидкої ще їздили до штабу кілька годин після удару. Як це дедалі частіше трапляється в нещодавніх українських атаках, було застосовано достатньо боєприпасів, щоб знищити будівлю-ціль.
Зіткнувшись із загрозою з повітря, важливо злитися з дорожнім покриттям, щоб уникнути виявлення. Справжній намір полягав у тому, щоб обдурити будь-який задіяний штучний інтелект.
П'ять радарів, два зенітні комплекси "Панцир", 13 вантажівок, залізнична паливна цистерна, командний пункт і мобільна вогнева група – це лише добовий результат Сил безпілотних систем України. Інші дронові підрозділи атакували ще більше цілей. Атаковано частину з останніх п'яти нафтових резервуарів у Феодосії. Оскільки зафіксовано численні теплові сигнатури, є надія, що знищено всі п'ять.
Уражено пускову установку С-300, радар, залізничні цистерни, розвідувальний дрон, два склади, засоби зв'язку та вантажівки.
Атаки на російські системи ППО роблять можливими інші удари дронами середньої та великої дальності.
Минулого липня Велика Британія та Франція відновили виробництво цієї ракети, щоб поповнити запаси й допомогти Україні. Ракета має бойову частину масою 450 кг і дальність 250 км в експортній версії та 560 км – для британської та французької армій. Метою було виробляти 50 ракет на місяць.
Ракети Storm Shadow уразили російський командно-зв'язковий пункт у Луганську. У найближчі місяці таких ударів буде більше.
Отець Степан Подольчак на окупованій Херсонщині відмовився передати свою громаду Православної церкви України московському патріархату. Його викрали – босого, з мішком на голові, а його дім розгромили. Потім його катували. За два дні він був мертвий.
росія. У травні ударів зазнало багато об'єктів російської нафтової інфраструктури:
- 29 травня — НПЗ "Лукойл-Волгоград" (Волгоградська область)
- 27 травня — Туапсинський НПЗ 5.0 (Краснодарський край)
- 25, 22 і 8 травня — Ярославський НПЗ (Ярославська область)
- 23 травня — нафтовий вузол "Грушова" (Краснодарський край)
- 22 травня — нафтовий термінал "Шесхаріс" (Краснодарський край)
- 21 травня — Сизранський НПЗ (Самарська область)
- 19 травня — ЛВДС "Ярославль" (Ярославська область)
- 18 і 20 травня — НПЗ "Лукойл-КСТВО" (Нижегородська область)
- 17 травня — Московський НПЗ (Московська область)
- 15 травня — Рязанський НПЗ (Рязанська область)
- 13 травня — нафтовий термінал "Таманьнафтогаз" (Краснодарський край)
- 7 травня — "Лукойл-Пермнафтооргсинтез" (Пермський край)
- 5 травня — Кірішський НПЗ (Ленінградська область)
- 4 травня — Куйбишевський НПЗ (Самарська область)
- 3 травня — нафтовий термінал "Приморськ" (Ленінградська область)
- 1 травня — Туапсинський НПЗ 4.0 (Краснодарський край)
Туапсинський НПЗ уразили вп'яте за шість тижнів. На Волгоградському НПЗ пошкоджено чотири технологічні установки та установки вторинної переробки нафти. На Саратовському НПЗ спалахнуло кілька пожеж. Пара дронів летить у напрямку Саратова.
Нафтобаза в Башкортостані загорілася, і вогонь знищив не один резервуар, але причина пожежі невідома. Уражено нафтобазу в Матвєєвому Кургані, за 15 км від українського кордону, і ще одну – в Унечі.
Уражено ще один резервуар на насосній станції "Ярославль-3".
У Таганрозі атаковано підприємство з обслуговування та ремонту літаків. Знищено два Ту-142 та пускову установку балістичних ракет "Іскандер-М". Ці Ту-142 роками стояли там на зберіганні. У Таганрозі також атаковано паливний резервуар, нафтоналивну цистерну та адміністративну будівлю.
Ракети Storm Shadow також уразили батальйон радіотехнічного забезпечення в Таганрозі.
Black Spark влаштувала диверсію на залізничній цистерні в Краснодарі.
росії потрібні гроші, але наприкінці березня вона припинила експорт бензину. Через пошкодження НПЗ розглядають можливість заборонити експорт дизпалива та гасу. Нині російське виробництво бензину скоротилося на 30%, а виробництво дизпалива – на 25% нижче за потужність.
росія закуповує 17 000 тонн бензину в Білорусі, що в 58 разів більше, ніж торік у цей самий час. Утім, росія споживає 100 000 тонн бензину на день, тож це лише 17% денного споживання.
російські військові постійно перебільшують свої досягнення перед командуванням. Минулого грудня вони заявили, що взяли Куп'янськ, коли в центрі міста були лише диверсійні групи. Карта, наведена вище, нібито показує територію, яку вони заявляли як зайняту. Насправді вони контролювали лише ділянку темнішого кольору. У сірій зоні, яку Україна нещодавно зачистила, щільність їхніх диверсійних груп була низькою, а контроль над рожевою ділянкою був вигадкою.
Дописи в Telegram лишаються тими самими, але відколи його заблокували в росії, кількість людей, які їх читають, упала на 47%. Частка людей, які вважають Telegram своїм основним джерелом інформації, зменшилася на 25% – до 18%. російський уряд хотів, щоб користувачі перейшли на Max, і тепер 10% росіян вважають його основним джерелом новин.
