Після дуже бурних кількох тижнів, коли рівень стресу на фондових ринках зашкалював, корелюючи з натхненням Дональда Трампа, інвестори і спекулянти, здається, прийняли кінську дозу заспокійливого, намагаючись не псувати собі настрій перед Великоднем. Тим більше, що поки що трударі Уолл-стріт можуть дозволити собі фарбувати яйця на свята, на відміну від багатьох американців, що почали використовувати для цього картоплю. Рівень волатильності різко знизився, як на ринку акцій, так і на валютному і борговому ринках. Останнє було дуже важливим, враховуючи об’єми ринку облігацій США і наслідки, до яких може призвести криза в цьому місці. І ринки жили в парадигмі «відсутність поганих новин – це хороша новина». Віддзеркалюючи той факт, що, схоже, вже давно трейдери перейшли з кокаїну на антидепресанти, які відповідають за добрий настрій і оптимізм. Власне, вони протримались майже до кінця цього короткого тижня. Але потім натхнення повернулось до Дональда Трампа. А голова ФРС вийшов і покачав різати правду матку. Власне, він малого чого нового сказав, всі економісти, хто не боявся відкривати рота, вже окреслили куди рухається американська економіка під керівництвом найкращого гольфіста століття. Просто може з його вуст це прозвучало більш переконливо, особливо враховуючи той факт, що описуючи проблеми, голова ФРС ще й зазначив, що в таких умовах точно треба почекати і не робити різких рухів, особливо рухів ставок вниз. Бо боротьба з інфляцією є і лишається ключовим завданням ФРС і обираючи між зростанням економіки і інфляцією Пауел обирає боротьбу з інфляцією.
Тим більше, що інфляційні очікування американців раптом стрибнули до 40-ка річного максимуму. А ціни вже почали зростати, не чекаючи на результати введених нових мит. Відображаючи улюблену історію в економіці, коли створені очікування будь-чого починають це будь-що формувати. Не дивно, що в таких умовах різко знизились і споживчі настрої. А з ними почався наймасштабніший перегляд прогнозів по прибутках американських корпорацій. Навіть не зважаючи на рекордний рівень споживання антидепресантів і активний імпорт фентанілу до США. Звісно, виходячи із дорослими розмовами посеред дитячого садочка, голова ФРС наразив себе на критику з боку Трампа, який не забарився вийти в соціальні мережи і обматюкати голову ФРС. Знов нагадавши, що в США залишився чи не єдиний інститут, який поки що не вдалось поламати і куди на гарматний постріл не підпускають навіть Ілона Маска. Власне, зможе чи не зможе Трамп поламати ФРС суттєво вплине на те, як глибоко зануриться у кризу американська і світова економіка. І чи не відійде резервний статус долара в історію. Може тому міністр фінансів Бесент бігає і розповідає кожному Трампісту, що буде, якщо вони виконають ще одну забаганку Трампа і звільнять того, кого звільняти не можна. І поки його слухаються.
Тому, власне, поки що все обмежується вербальними атаками, тим більше, що по закону зробити щось із регулятором Трамп не може точно, проте хто зна, чи не прокинеться якось Пауел в Сальвадорі. Тим більше, багато хто серед прихильників Трампа щиро вважає, що саме ФРС є осередком світової змови і що саме там сидять ті самі масони, які керують світом, змушуючи простих людей колоти собі злі вакцини, а іноді так взагалі схиляє простих роботяг до зміни статі. І зруйнувати цей оплот зла є святою справою. Поки що ФРС цю незалежність зберігає, дозволяючи ринкам триматися. І не падати дуже сильно на кожній новині про чергові перемоги Трампа у торгівельній війні. На ранок п’ятниці індекс S&P500 знаходиться на позначці 5282 пункти, що лише на 114 пунктів нижче, ніж тиждень тому. Не сильно нижче як для ринків останніх кількох тижнів. Стабілізувались і ціни на нафту. Навіть трохи підросли, не зважаючи на той факт, що чергова велика війна на Близькому Сході, поки що, схоже відкладається і бомбити Іран Трамп не дуже хоче. І ранок п’ятниці барель бренту починає з відмітки 68 доларів. А хто продовжує оновлювати рекорд за рекордом так це золото. Залишаючись єдиним порятунком для тих, хто хоче сховатись хоч кудись на тлі шторму, що насувається. А в ЄС на задрість Трампу, на цьому тижні знизили облікову ставку на 0,25 пункта — до 2,25%. По тій причині, що в ЄС немає Трампа і тому вони можуть собі дозволити такий крок, реагуючи на очікуване сповільнення світової економіки, зроблене Трампом, і не маючи американських викликів по інфляції, пов’язаних з Трампом. Показово, що курс євро-долар залишався стабільним на тлі цих рухів, які б в нормальні часи викликали б укріплення американської валюти.
Український сегмент єврооблігацій пройшов весь тиждень у доброму гуморі. В тому числі завдяки тому, що весь оптимізм з приводу перемовного таланту Трампа і його друзів випарувався, залишаючи простір для зростання. Інвесторам дуже сподобались новини, що можна очікувати позитивних новин з приводу так званої угоди про корисні копалини, яка, звісно, не має стосунку як до корисних копалин, так і до американських інвестицій. В результаті, суверенні єврооблігації додали кілька пунктів. Оптимізм був і в сегменті варантів. Реалізувалися ці очікування вже в ніч з четверга на п’ятницю, перед закритим торгівельним днем напередодні великодня, так що святкувати ринок буде вже наступного тижня. Здавалось, тут вдалось повернути систему в стан «до скандалу в Білому Домі» і знов підготувати до підписання папірець-меморандум, яким можна з одного боку махати і хвастатися (треба ж хоч чимось хвастатися майстру над перемовинами), а з іншого який нікого ні до чого особливо не забов’язує. Не просто так головний науківець Білого Дому заявляв, що вони можуть контролювати час і простір. І от на прикладі скандалу с Зеленським їм таки вдалося взяти управління часом в свої руки і повернути все до точки виходу Зеленського з авто перед парадним входом Білого Дому. Проте все є таки цей текст відрізняється від того, що готувався у лютому і виглядає, що американці продовжують штовхати саме велику угоду.
На внутрішньому ринку увага була прикута до Нацбанку. Регулятор мав прийняти рішення про динаміку облікової ставки і цього разу очікування були майже порівну розподілені між тими, хто чекав на зростання облікової ставки у відповідь на сильну інфляцію і зростання зовнішніх ризиків і тими, хто думав, що вже досить. Нацбанк, як виявилось, був у таборі тих, хто вважав, що вже достатньо. І лишив ставку на незмінному рівні у 15,5%. Можливо подавши сигнал про те, що період подорожчання грошей в економіці закінчився. При цьому, НБУ переглянув деякі свої прогнози, зменшивши очікування по зростанню економіки до 3,1% (було 3,6%) і збільшивши очікувану інфляцію до 8,7%. А на валютному ринку зберігається аномальна ситуація, коли курс гривні на чорному ринку сильніший за офіційний. На ранок п ятниці курс на чорному ринку складає 41,1 гривні за долар, а офіційний – 41,4 грн за долар. Враховуючи, що це стосується тільки долара і прямо дзеркалить ситуацію з чорним ринком євро, схоже, що виною тому не тільки аграрії і їх мішки з доларами. Виглядає так, що українці, як прості громадяни так і трударі сірої економіки, які зазвичай запасалися доларами, відчули куди дує вітер у світі і почали міняти свої підматрасні долари на підматрасні євро.
