Продовжуючи вивчати попередні результати операції “Вівальді” я все більше приходжу до висновку, що це не тільки унікальна контрнаступальна операція на території України з 2022 року, а й найбільш результативна. І щодо кожної категорії, які раніше згадував, я зроблю відповідне роз’яснення.
По-перше: унікальність операції це те, що вона проводилася в режимі абсолютної інформаційної тиші. Жодна інша операція, за винятком Курської 2024 року, не дотримувалася такого рівня інформаційної тиші і нерозголошення. Єдині, хто порушували цю тишу, це європейські моніторингові групи та аналітики, які заробляють собі на круасан з маслом із зневагою до безпеки українських військ, бо це не їхня війна, а так само панікуючі z-воєнкори, які розуміють, що відбувається.
По-друге: втрати противника перевищили 8000 осіб, а понад 250 потрапили до полону. Це найбільша кількість втрат на окремо взятому напрямі, зазнана противником не в наступі, а в обороні, не просто з 2022 року, а загалом за весь період повномасштабного вторгнення в Україну. Особливо примітний показник – понад 250 військовополонених.
По-третє: це найбільш технологічна операція. Масово застосовувалися роботизовані та дистанційні технології. Як відомо, в ході операції “Вівальді” було здійснено найефективніше роботизоване розмінування – сумарно понад 30 км доріг за допомогою НРК. Було здійснено понад 16 тисяч логістичних місій, понад 3 тисячі тонн вантажів (80%+ потреб переднього краю), до 90% евакуацій.
У цьому списку не входить застосування НРК як штурмових тактичних засобів, але думаю, показник не менш вражаючий.
Також ударний дрони повітряного типу здійснили понад 300 тисяч бойових вильотів та понад 163 тисячі уражень цілей.
Окремий розділ – це застосування РЕБ, і тут відомо про більш ніж 20 тисяч зірваних місій ворожих БПЛА через радіоелектронне придушення цілей.
І найцікавіше… по-четверте.
По-четверте: звільнено 277 км² території України та 16 населених пунктів, з яких деокуповано 9, а в 7 проведено зачистку від інфільтрацій противника. Це з 2022 року найбільша площа звільнених територій на окремому напрямку, здійснена силами окремо взятого формування оперативно-тактичного значення.
По суті, Третій армійський корпус за підтримки 10-го мобільного прикордонного загону “Дозор”, тактичних груп 8-го полку ССО, “Lasar’s Group” НГУ, безпілотних підрозділів ЦСО «А» СБУ та ряду інших, змогли здійснити те, що не було реалізовано куди більшими силами та засобами в ході літньої контрнаступальної кампанії у далекому 2023-му році.
Нагадаю, що у 2023 році при повному розумінні ліній оборони противника серйозні сили та засоби були спрямовані на прорив із підсумковою результативністю звільнення близько 260 км².
Пропорція втрат та результативність, а також ефект на саме поле бою, багато про що говорять. Нещодавно, у розмові з офіцером штабу 1-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр (позивний “Хвиля”) ми обговорили те, що кардинально змінився підхід до постановки завдань і планування операцій, і це стало запорукою успіху. Не від центру вниз, а знизу вгору, з урахуванням можливостей та потреб кожного підрозділу.
Командувач 3 АК ЗСУ бригадний генерал Андрій Білецький оголосив про завершення четвертого сезону операції “Вівальді”, але дивлячись на те, як успішно було зрізано виступ між Нітрусом та Чорним Жеребцем, у мене виникає питання: а що заважає? Що заважає планувати, готуватися та рухатися далі, починаючи після операції “Вівальді”, операцію “Шуберт” чи “Бах”?
З урахуванням ж режиму тиші, відповіді на це питання ми на отримаємо. Принаймні поки що. А ось той факт, що російські z-воєнкори продовжують скиглити, а європейські аналітики шалено мазати масло на круасани, я підозрюю що… Далі буде!
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко
