Війна перейшла у форму війни міст. Ворог б'є по наших містах. Ми б'ємо по ворожих містах. Вони б'ють по нас балістикою і реактивними дронами. Ми б'ємо по них всіма дронами які маємо і ракетами Фламінго в незрозумілій кількості з незрозумілою ефективністю (але нащось роздзвонили про виробництво 100 Фламінг на місяць).
У нас палають ТЕС, залізничні об'єкти, склади, торгівельні центри, книжкові ринки. У них горять НПЗ, нафтові термінали, розподільчі станції, танкери в морі, склади Вайлдберріз (а тепер і Озон), по всій Росії черги за пальним. Крим сидить в економічній облозі. Додайте суди рекордний дефіцит бюджету РФ (6,46 трильйони рублів або $78 мільярдів, а торік був 5,65 трильйонів рублів, тобто $73 мільярди) і борг Вайлдберріз у 600 мільярдів бурблів, що повис на фактично державному банку ВТБ (74% акцій - держава Росія). Фінансисти через це вже обговорюють перспективи обвалу фінансової системи РФ.
Все це відбувається на тлі фактичної стабілізації фронту. Москва не може здійснити прорив і вийти на оперативний простір на жодній з ділянок. Починаючи від лютого 2026 року територіальні втрати України стали мінімальні (у травні Україна навіть відбила більше ніж втратила), на тлі рекордного зростання втрат армії РФ - за липень вона втратила рекордні 42 860 своїх горлорізів проти 32600 у січні. При тому що залучають в Росії до війська приблизно 32,5 тис рил на місяць.
Все це - правда. Ми розповідаємо про обстріли наших міст, про втрати і про економічні проблеми. Але й росіяни роблять те саме. Читання каналів їхніх воєнкорів все більше нагадує старий анкдот про єврея, який читав тільки антисимітські газети.
Що сталося? Сталося те, що війна сильно поміняла свій характер. Москва явно все більше втрачає надію задавити Україну військовим шляхом і намагається бити по нашому тилу, аби підірвати нашу інфраструктуру і викликати внутрішнє невдоволення українською владою.
Українська влада на цьому тлі поводиться вкрай нелогічно та інфантильно. Більше місяця країна сиділа без міністра оборони і голови МЗС. Країну хитнуло кілька корупційних сканадалів. Президент Зеленський говорить що треба брати десь більше грошей - і звучить це на тлі оприлюдненої прослушки де гроші грузять мішками на заставу для чиновника призначеного Зеленським.
Заявляти ніби корупційні скандали то рука Москви команді Зеленського недалекоглядно, позаяк вона сама стала владою завдяки казочкам про "нечувану корупцію Порошенка", які навіть через довгих 7 років не підтвердив жоден суд, ані український, ані європейський.
Отака ситуація.
Додам ще, що типи які заявляють ніби Москва почала бити по складах і залізницях у відповідь на наші удари по НПЗ - нахабно і зухвало брешуть. Бо саме Москва почала першою бити по столиці України. Саме Москва першою вдарила по Новій Пошті та по українських ТЦ. Всю попередню зиму Москва вибивала теплогенерацію у Києві, і не приховувала що бажає робити те саме цієї зими також.
Наші удари по їхніх НПЗ, по Вайлдберріз, по танкерах і блокування Криму, це випереджувальний удар по ворогу. По нас Росія била і б'є, і битиме далі.
Виходів у нас два. Або додавити Росію до економічного обвалу, коли вона просто не зможе воювати більше, або капітуляція. Третього просто не існує.
На нас чекає, певно, найважчий період боротьби за наше право на існування. Війна міст стає все більш зловісною і ворог не зупиниться.
І отут виникає просто безмежна кількість питань до діючої влади.
Чому влада продовжує інформаційне протистояння з законно-обраною владою Києва, замість співпрацювати з нею для захисту столиці?
Чому влада не залучає до переговорів з західними партнерами представників опозиції і особисто п'ятого президента Петра Порошенка? Нема потреби? Тоді де ракети для ППО з Заходу? Захід не дає? Тоді чому б не залучити опозицію, якщо самі не можуть?
Де українськи "залізний купол" створення якого Зеленський обіцяв ще у 2022 році?
Насуваються важкі часи. Але що робиться аби їх подолати?
