Цей тиждень прямо багатий на гарні новини з Ростовсько-ОРДЛИнського напрямку, як би їх не нівелювали погані з Запоріжжя, я б взагалі літала пташечкою та наспівувала весняні пісні. Але наші села Біленьке, Лисогірка, Канівське та інші, що на правобережжі Запорозької області, потерпають від російських дронів та КАБів, залишилися без допомоги, туди не їздять «швидка» та пожежна служби, бо відсутні антидронові тунелі. Тому гарні новини з Ростовщини починаю з того, щоб трошки звернути увагу на ті, які нам у своїй країні варто вирішувати негайно, щоб вони не стали вкрай погані.
На Ростовщині небо потихеньку, але переходить під контроль наших дронщиків з ЗСУ. Це найгарніша новина, бо вона може змінити хід війни.
Ростовщина, це основний логістичний центр війни, її ворота, її «годувальна» база. По дорогам Ростовщини в ОРДЛО, в Маріуполь та на Покровськ йдуть військові грузи.
Я постійно пишу про логістику росіян. Постійно звертаю увагу на будь яке покращення російської логістики. Бо логістика окупантів, це маркер того, що відбувається на фронті.
Бо дороги окупованих росією територій – це ресурс війни, який росіяни використовують на повну.
Бо кожен російський логістичний центр, гілка, залізнична чи автомобільна дорога, це гибель наших людей, це пришвидшення окупації, це втрата наших територій.
Ростовська область, це ворота війни. Саме з неї на фронт йдуть потяги з паливом та снарядами, військовою технікою та людьми через КПП «Червона могила» (ОРЛО, місто Червонопартизанськ).
ОРДЛО росіяни фактично перетворили на логістичний центр, де зберігаються тисячі тон боєприпасів. Бо окуповані частини Луганщини та Донеччини, які є прикордонням з Ростовщиною, дуже гарно підходять під військові бази, тому там зброю зберігають в шахтах, в будинках, й навіть у закритих дітсадках. Звісно зброю швидко поповнюють, бо возять її з Ростовщини.
На Ростовщині за 12 років війни в п’ятеро зросла кількість військових заводів. Позавчора був хлібозавод, вчора його закрили, сьогодні там вже патронний завод. Ось так працює країна, яку поставили на рейки війни.
З гарного, на Ростовщину звозять усіх 200-х росіян, тому саме там працює всеросійських генетичний центр ідентифікації останків та всеросійський військовий морг.
Ростовчани, які ще не побачили війну в своєму окові, мріють, як будуть літати по усьому світову з аеропорту ім. Платова, який й є отим самим всеросійським моргом, куди звозять рефрижератори з тілами.
Спочатку війни Ростовщина почувала себе досить вільно. Навіть багатіла, бо ж «асвабажденное» ОРДЛО, тобто «асвабажденный бамбас» втративши бізнес, шахти, отримавши московські ціни, поїхав за харчами на Ростовщину. Тут почали масово відкриватися великі магазини, бо 90% покупців їхали сюди з ОРДЛО та мали багато грошей. Для місцевого ростовського населення відкривати такі магазини було нерентабельно.
Тому для Ростовщини будо вкрай незрозуміло, обурливою та раптово болюче, коли українські дрони почали ламати ілюзію безпеки.
За цей тиждень, що таке війна, нарешті почали розуміти мешканці ОРДЛО, бо наші дрони почали вивчати розташування російських військових складів зброї.
За цей місяць на Ростовщині люди перестали питати у соцмережах «где наше ПВО» й перейшли до питання «що з нами буде», бо військові заводи Ростовщини теж є на мапі наших дронщиків. За травень критичні пошкодження зазнали 5 нафтопереробних заводів, та кілька військових заводів Ростовщини, а тому числі хімічний, який виробляв вибухівку та паливо для дронів та ракет.
Мешканці Ростовщини вчаться жити під ревіння БПЛа, ракет та вибухи російського ППО, ховатися у підвали та розуміти значення повітряної тривоги.
Питання у соцмережах з «где наше ПВО» переросло в «зачем мы это все начинали». Більш того, вже є констатація факту, що поки російське ПВО наносить нищівні удари по будинках мешканців Ростовщини, українські дрони та ракети працюють виключно «тютелька в тютельку», тобто прилітають виключно у військові об’єкти. Якщо ви думаєте, що населення росії таке вже й дурне, помиляєтесь. Вони розуміють що таке війна й особиста безпека, але виключно тоді, коли прилітає по ним.
А найцікавіше, найголовніше те, що ось-ось логістика окупантів накриється мідним, вірніше дроновим тазом, бо українські БПЛа-соколи почали активно вивчати дороги Ростовщині та грузи, які по ним возять.
А дороги Ростовщини, це артерії війни. Розумієте, артерії! Серед цивільних машин на фронт прямують паливо-вози, гармати, тягачі важкої техніки, машини, що перевозять людей та більш легке озброєння.
Саме на них на цьому тижні й полювали наші пташки. Посеред траси Ростов-Маріуполь серед білого дня було знищено кілька паливо-возів, які везли паливо в ОРДЛО чи на Маріупольський напрямок.
Оце вже викликало паніку у росіян. З урахуванням, що на території ОРДЛО в березні було знищено потяг з паливом на самому важливому логістичному напрямку, мова може йти за перехоплення ініціативи над небом ОРДЛО та Ростовщини на користь ЗСУ.
