Село Вороніж, розташоване в Сумській області, колись належало сотнику Чарнишу, споборнику Богдана Хмельницького. У роки Гетьманщини воно було багатим торговим поселенням. В ту пору тут побудували декілька цікавих церков і цивільних будівель, проте все це тьмяніє перед пишнотою знаменитої Михайлівської церкви (1776— 1781 рр.), оригінальної і своєрідної. Храм такої краси і таких розмірів доречніше виглядав би в якому-небудь великому місті, але вже така особливість української землі, по якій розсипано незлічену кількість справжніх шедеврів...
Храм у Воронежі незвичайний тим, що є синтезом архітектури зі скульптурою. Це єдиний приклад такого роду в Лівобережній Україні. Як відомо, скульптура широко застосовувалася в католицьких храмах і дуже рідко — в православних. На жаль, дотепер точно не відомий автор цієї видатної пам’ятки української архітектури. Є припущення, що ним міг бути І. Г. Григорович-Барський, але це гіпотеза. Відомо, що в другій половині XVIII ст. у цих місцях були поселені німці, так що не виключено, що храм міг бути побудований німецьким майстром.
Михайлівська церква у Воронежі є однокупольною та двоповерховою; у першому ярусі знаходиться тепла церква. Вона відноситься до типу так званих триконхових («триконх» — трилисник) храмів. Вважається, що цей тип зародився на Афоні, у XIV — початку XV ст. потрапив до Молдови через Сербію, був поширений на Поділлі в XV-XVI ст. і у середині XVIII ст. з’явився в Лівобережній Україні; до нього широко звертався в своїй творчості І. Р. Григорович-Барський. У інших регіонах України в епоху Гетьманщини триконхових храмів не будували.
За своїми художніми формами храм є поєднанням бароко з класицизмом. Дуже витончений, вишуканих пропорцій, він відрізняється урочистістю і нарядністю як зовнішнього вигляду, так і інтер’єру. Це один з найяскравіших творів української архітектури XVIII століття. Церкву прикрашає пишний декор у вигляді коринфських пілястрів, фігурних лиштв і численних ліпних рельєфів. Ліпні прикраси, вірогідно, виконані київськими майстрами, оскільки вони мають багато загального з декором Софійської дзвіниці в Києві, виконаним в 1746-1748 рр.
Нині Михайлівська церква у Воронежі належить до пам’яток архітектури національного значення.
