Фільм С. Ейзенштейна «Броненосець Потьомкін» (1925 р.) зробив Потьомкінські сходи в Одесі знаменитими на весь світ. З тієї пори, власне кажучи, за ними і закріпилася назва «Потьомкінські», тоді як в минулі часи сходи мали інші назви — Воронцовські, Гігантські, Приморські. Остання назва нагадує про те, що розроблялися і споруджувалися ці величезні сходи як частина архітектурного ансамблю Приморського (Миколаївського) бульвару. Створювався ансамбль за проектом і під керівництвом двох великих майстрів епохи пізнього класицизму — російського архітектора А. І. Мельникова (1784-1854 рр.) та італійця Ф. Боффо, який приїхав в 1822 р. до Одеси і довгий час працював одеським міським архітектором. Мельников розробив, а Боффо втілив в життя проект упорядкованого бульвару, який простягнувся уздовж високого обриву, з напівкруглою площею, пам’ятником герцогу Рішельє і широкими парадними сходами, які уступами спускаються до моря. За задумом будівельників, ансамбль повинен був стати «візитною карткою» Одеси: саме він відкривався в першу чергу екіпажам і пасажирам кораблів, які поспішали в одеську гавань. А напівкругла площа додатково була адміністративним центром молодого міста: тут за проектом А. І. Мельникова в 1827-1829 рр. були збудовані будівлі, де розмістилися найважливіші міські установи. Архітектуру цих триповерхових корпусів представлено в строгих формах класицизму, перший поверх рустовано, вікна другого обрамлено наличниками, другий і третій поверхи оформлено пілястрами іонічного і корінфського ордерів.
На площі перед будівлями установ підноситься знаменитий пам’ятник одеському градоначальнику і генерал-губернатору Новоросійського краю герцогу Арману Емманюелю Рішельє (1766— 1822 рр.), якого в народі просто іменують Дюком. Це одне з останніх творінь відомого скульптора І. П. Мартоса. Автором архітектурної частини є А. І. Мірошників. Пам’ятник, покликаний увічнити багаторічну і благотворну діяльність герцога Рішельє на благо Одеси, був відкритий 22 квітня 1828 р. Скульптор зобразив свого героя в образі справедливого і мудрого римського сенатора, який урочистим жестом демонструє «граду і миру» плоди своїх праць. «Фігура герцога Рішельє зображена в моменті прямування», — писав І. П. Мартос. Бронзова статуя, відлита у величину, є дещо більше за натуральну і встановлена на квадратному в плані п’єдесталі з рожевого полірованого граніту. Герцог одягнений в давньоримську тогу, в одній руці він тримає сувій, інша, злегка опущена, простягнута у бік моря. На постаменті поміщені три бронзові позолочені барельєфи з алегоричними зображеннями «Землеробства», «Торгівлі» і «Правосуддя». З четвертого боку встановлена така ж бронзова позолочена плита з написом. Від підніжжя пам’ятника, немов підкоряючись жесту Дюка, йдуть вниз до гавані сіворі та урочисті Потьомкінські сходи.
Ідея створення парадних сходів, які зв’язували б місто і гавань, також належала архітектору А. І. Мельникову. Споруджувалися вони впродовж семи років (1834-1841 рр.): у землю забивалися десятки паль, під кожним з десяти маршів викладалися кам’яні арки, які спираються на могутні пілони, одна за одною укладалися сходи, які були витесані із зеленувато-сірого пісковику, доставленого з Трієста. З часом камінь вивітрився і стерся, тому при реконструкції в 1933 р. сходи облицювали рожево-сірим гранітом. Спочатку вони налічували 200 сходинок, але пізніше рівень Приморської вулиці було піднято і вісім нижніх сходів було приховано під асфальтом.
Висота сходів складає 27 м, довжина — 136,47 м. Спроектовано цю монументальну споруду з урахуванням перспективи і перед спостерігачем-глядачем відкривається маса цікавих ракурсів. Наприклад, при погляді з вершини сходів вниз сходинок практично не помітно - глядач бачить лише майданчики, які розділяють марші. Втім знизу картина є абсолютно іншою: здається, що сходи складаються з одних суцільних сходинок. По обох боках тягнуться кам’яні парапети двометрової товщини. На перший погляд, вони — паралельні, але насправді значно розходяться: вгорі ширина сходинок складає 13,4 м, внизу — 21,6 м.
Значна архітектурна вартість, глибина задуму, велич та суворість зовнішнього вигляду, органічний зв’язок з навколишнім ландшафтом — все це робить Потьомкінські сходи однією з найкращих в Україні пам’яток архітектури першої половини XIX ст.
