Що таке музей? Можна з упевненістю заявити, що саме там відкривається можливість «побачити» справжню історію, тому що кожна річ, кожен експонат несе унікальну інформацію. Ці предмети не просто пам’ятки давнини, вони — свідки свого часу. Яких тільки дивовижних подій не довелося пережити експонатам львівських музеїв!
Одним з найстаріших музеїв України є Львівський історичний музей, заснований в 1893 р. Першим його приміщенням була невелика комірка архівного бюро в будівлі Ратуші. У 1918 р. п’ятитисячну колекцію тимчасово помістили до Королівської кам’яниці (пл. Ринок, 6), де у той час розміщувався Музей Яна III Собесського, а в 1926 р. музей отримав власну будівлю — так звану «Чорну кам’яницю» (пл. Ринок, 4). У 1940 р. Історичний музей Львова і Національний музей імені Яна III Собесського, заснований в 1908 р., об’єднали під вивіскою Львівського історичного музею. Зараз це — зібрання більш ніж 330 тисяч різноманітних експонатів, серед яких є справді унікальні: листи короля Яна III Собесського, рукопис Жорж Санд, пасмо волосся Наполеона Бонапарта, каптан Петра І та ін. Львівський історичний музей зберігає багатющі колекції зброї, художніх творів, нумізматики, фалеристики, рукописні фонди, зібрання предметів декоративно-прикладного мистецтва.
«Крісло Сатани»
У Королівській кам’яниці розгорнута експозиція, що представляє старовинні меблі, картини, срібло, предмети антикваріату... Є серед цих експонатів і т.з. «крісло Сатани». Путівники називають його скромно - «Стілець у вигляді дракона. Західна Європа. XIX ст.», але допитливий погляд розрізнить у ньому безліч цікавих подробиць. Це чорний дерев’яний стілець (або крісло) роботи, швидше за все, німецьких майстрів XIX ст., досить дивної форми — воно дійсно нагадує дракона. Інвентарний номер експоната символічний — 313. Достеменно не відомо, як саме крісло потрапило в музей, але говорять, що це було одне з тринадцяти крісел, які використовували під час проведення сатанинської чорної меси, більше того — на ньому сидів Князь Пітьми.
Якщо поставити крісло на підвищення та сісти в нього, то завдяки ефекту високої спинки здаватиметься, що над головою людини, яка сидить, виростають роги, а між ногами з’являється хвіст. Під час сатанинських ритуалів між рогами поміщали відрубану голову жертви, а під крісло ставили посудину для крові... Співробітники музею якось провели експеримент, поставивши крісло в місячну ніч так, щоб на нього падало світло. Виявилось, що при погляді під кутом на кріслі виявляються вирізані роги, риси обличчя, яке постійно змінює вираз. Якщо перевернути крісло вверх ногами, воно стає схожим на крилатого дракона. Якщо ж поставити його на ніжки та подивитися ззаду, створюється враження, що це - козел, який знаходиться у стрибку. Екстрасенси, що вивчали крісло, дійшли висновку, що воно випромінює сильну енергетику.
Інші експонати не менш оригінальні. У Італійському дворику стоять залишкові фрагменти «ганебного стовпа», який спочатку розміщувався на площі Ринок, але сильно постраждав під час падіння Ратуші в 1826 р. Його залишки були передані до музею і в 1973 р. реставруються. «Ганебний стовп», спочатку дерев’яний, потім кам’яний, розміщувався в західній частині площі ще в 1425 р. Це була колона заввишки 2,64 м, увінчана скульптурною групою, що зображала богиню правосуддя Феміду і ката, які стояли спина до спини. До нижньої частини стовпа були прикріплені спеціальні залізні кільця, до яких приковували злочинців, що не підпадали під кримінальну відповідальність, — п’яниць, хуліганів, дрібних злодюжок. До речі, «ганебний стовп» був не єдиним місцем покарань. У 1594 р. до стіни однієї з кам’яниць, що розміщувалися по центру площі Ринок, був прикріплений довгий ланцюг з обручем, у який приковували сварливих дружин.
З площею Ринок пов’язані й інші експонати Львівського історичного музею. Як вже згадувалося, в 1826 р. міська Ратуша обвалювалася, і було прийнято рішення будувати нову. Міська влада зберегла фрагменти старої Ратуші для нащадків. Таким чином до історичного музею потрапив флюгер, що зображає лева — символ міста. Він був встановлений на ратуші під час реставрації 1617-1619 рр. і після того, як місто витримало облогу турків в 1672 р., був позолочений. Над гербом закріпили металеву кулю, в якій були знайдені унікальні львівські монети XIV ст., раніше невідомі. А ще вище було прикріплено зображення орла — герба Польщі. Також музей отримав і кам’яний рельєф із зображенням веслярів на галерах. Він був розташований на тій самій ратуші XVII ст. Точне призначення його невідоме, але, як жартували в місті, це був символ каторжної праці львівської молоді на будівництві цієї ратуші.
Серед художніх експонатів слід виділити найстаріше з графічних зображень Львова, що збереглися, — гравюру на міді із зображенням міста початку XVII ст., виконану Гогенбергом по малюнку італійця Ауреліо Пасаротті з книги «Civitates orbis terrarum», виданої в 1618 р. у Кельні.
