Ви, мабуть, чули, що Іспанія стала єдиною країною в НАТО, що забикувала і не хоче підіймати видатки на озброєння та військо до 5% ВВП, як то наказав Трамп для примусу лінивих європейців хоч щось робити для покращення обороноздатності.
І знаєте чому? Корупція)))
Я не шучу, і не видумую, не намагаюсь натягнути свій предмет досліджень на глобус. «The Economist» пише, що це через корупцію. Оказується, умовний «єрмак» іспанського прем’єр-міністра звинувачується в хабарях за роздачу будівельних контрактів. А колишній охоронець борделю став помічником міністра транспорту і здав його поліції за те, що той влаштовував тьолок на державні посади. І от все це призвело до скандалів, і тому у партії премєра нема друзів в парламенті, і тому він не хоче просити у парламенту підвищення видатків на НАТО, бо його пошлють нахер або на вибори, і він програє і точно піде нахер.
Корупція – вбиває.
Корупція в серці його партії завдає удару прем'єр-міністру Іспанії
Педро Санчес прийшов до влади в 2018 році завдяки вотуму недовіри, який усунув його консервативного попередника Маріано Рахоя після того, як суд визнав, що правоцентристська Народна партія (PP) практикувала «інституціоналізовану корупцію». Пан Санчес обіцяв «демократичне відродження». Але зараз він і його Соціалістична партія майже повернулися до вихідної точки. Після того, як суддя оприлюднив поліцейський звіт, що містив нищівні докази систематичної корупції з боку двох найближчих соратників Санчеса, похмурий прем'єр-міністр вісім разів вибачився на прес-конференції 12 червня. Він пообіцяв кадрові зміни в керівництві партії та зовнішній аудит її фінансів. Це навряд чи буде достатньо, щоб відновити його авторитет або, можливо, навіть врятувати його посаду.
У поліцейському звіті Сантоса Сердана, високопоставленого партійного чиновника, звинувачують у «управлінні» щонайменше 620 000 євро хабарів за контракти на публічні роботи від будівельної компанії Acciona, яка цього тижня звільнила свого старшого менеджера. Незважаючи на місяці чуток, Санчес підтримував свого помічника до останньої хвилини, а потім раптово звільнив його. Номінально третій у ієрархії, на практиці пан Сердан керував партією, складаючи списки кандидатів і відсторонюючи внутрішніх критиків прем'єр-міністра.
Звіт містить записи, зроблені Колдо Гарсією, якого заарештували за підозрою в корупції в лютому 2024 року. Колишній охоронець борделю в Наваррі, він став помічником Хосе Луїса Абалоса, який передував Сердану в партії і також був міністром транспорту. Абалос був звільнений з обох посад без пояснень у 2021 році і зараз чекає на суд у Верховному суді за звинуваченням у рекетирстві. Його також звинувачують у тому, що він влаштував кількох молодих жінок на синекури в державному секторі. На записах він і пан Гарсія обговорюють переваги кількох повій. Для партії, яка за наполяганням пана Санчеса офіційно називає себе феміністською, це важко сприйняти.
Прем'єр-міністр намагався представити цю справу як партійну, а не урядову. Але Сердан, який, як і Абалос, наполягає на своїй невинності, також діяв у ширшому сенсі як посередник, якому доручили вести переговори про суперечливу амністію для каталонських сепаратистів в обмін на парламентську підтримку уряду з боку партії Карлеса Пучдемонта, лідера сепаратистів, який перебуває в бігах.
Уряд меншості Санчеса також залежить від підтримки крайніх лівих та інших баскських і каталонських націоналістичних партій. Він не зміг прийняти бюджет з 2023 року і не наважився просити їх схвалити значне збільшення витрат на оборону, щоб досягти цільового показника НАТО у 2% ВВП. Він тримається за владу, тому що ці партії не схвалюють ідею вотуму недовіри, який, ймовірно, привів би до влади Альберто Нуньєса Фейхоо, лідера PP, за підтримки Vox, ультраправої організації.
Санчес наполягає, що буде правити до кінця парламентського терміну в 2027 році і продовжуватиме реалізовувати соціально прогресивну програму. Але неодноразові заяви його чиновників про те, що він є жертвою правого змови, яка включає судові розслідування щодо його дружини та брата, були підірвані. Завдяки Сердану він досі міцно тримав у руках свою партію. З огляду на сумніви щодо його суджень і побоювання щодо нових викриттів корупції, деякі лідери соціалістів вважають, що він повинен оголосити дострокові загальні вибори, щоб вони не збіглися з важливими регіональними виборами, які мають відбутися через два роки. Інші вважають, що він повинен подати не зобов'язуючу пропозицію про вотум довіри, хоча він може її програти. Жоден з цих варіантів не є привабливим. Санчес в минулому пережив безліч невдач. Його інстинкт підказує йому спробувати зробити це знову. За загальним визнанням, цього разу це буде складніше.
