До Царства Небесного не входить людина, котра має гідність меншу, ніж гідність царя.
До Царства Небесного не входить людина, котра має рівень свободи менший, ніж свобода Бога.
Стан Царства Небесного - це стан абсолютної перемоги, і воно береться лише силою. Свобода та гідність так само - лише зусиллями та у боротьбі здобуваються.
Боротьба за свободу України - це стук у ворота Царства Небесного.
Коли людина стає на шлях до Царства Небесного, проти неї повстають біси. Коли ми підняли знамена свободи, на нас так само почалися напади: спочатку зовнішні, а потім і внутрішні вороги заворушилися, під гаслом "какая разница". Але це не страшно. Праведнику, котрий став на шлях до Царства Небесного не можна зважати на бісів і потрібно силою переступати через всі спокуси, рухатись до свободи в Богові. Так само коли ми рухаємося до гідної держави, на нашому шляху повстає багато перешкод, але силою свого духу ми маємо їх долати.
Гідність не можна вкрасти. Гідну людину можна взяти в полон, можна голою вивести на сніг і поставити на коліна, але гідності цим не віднімеш. Теоретично в нас можна відібрати землі, можна стріляти «Градами», мінами, кулеметами, брехнею, маніпуляціями, непрофесійністю. Можна заводити кримінальні справи, звинувачувати будь у чому, але гідність, даровану Богом, та политу кров’ю відібрати не можна. Бо її нам дарував Бог. І ми на всі перешкоди від одержимих бісами ми повинні відповідати, як колись архістратиг Михаїл «Хто яко Бог?». І тоді біси падуть. Не сумнівайтесь.
Нагадую, що сьогодні о 17-й Київ збирається на Майдані. Так, знов у листопаді. Не знаю чому так. Але все одно переможемо.
Зі святом, порохобраття і порохосестри!
Олександр Дедюхін
