Вибачте, що зараз будуть емоції, але викликані страшними фактами. Це коли уривки того, що саме зараз стається з українцями, формують і мою свідомість теж. Читаю чужі історії, дивлюсь новини:
- ... Заберіть хто-небудь собаку, його господаря розстріляли...
- ... Помоліться за мою матір, вона зараз в Маріуполі...
- ... Я зараз в евакуації, але не бачу навколишньої краси, бо відчайдушно сумую за домом ..
- ... Родичі захоронені прямо на подвір'ї, бо далі окупанти не пускали...
- ... В окупованому Херсоні тисячі росіян, вже рублі, моторошно...
- ... Місто знищено на 80%...
- ... селище стерте з лиця землі...
- ... Втратили дитину ...
- ... Сонечко, як жити далі без тебе, я тебе не вберіг...
Я НЕНАВИДЖУ тих, хто все це приніс на нашу святу землю. Дико, щиро ненавиджу. Якщо пам'ятаєте, фейсбук носив фото з написом на стіні, нібито з Бучі (насправді не з Бучі, а з Росії): "кто дал вам право жить красиво?"
Я задам їм питання у відповідь:
Кто дал вам право ЖИТЬ?
После преступлений, которые вы совершили в Украине?..
