Мені часто дорікають: не можна критикувати владу, не на часі. Усе після перемоги. Потім, потім згадаємо їм усе. Але спочатку перемога.
Може й так. А може і ні.
Але я добре знаю історію.
От уявіть, ви два бійці-українці в окопі під Харковом чи на Міус-фронті у 1943му.
І кажете один-одному схвильовано: не можна критикувати савєцкую владу, не на часі. Ось переможемо гітлера – і підемо відміняти колгоспи, як народ-пабєдітєль.
Ей дорікнете ви мені, не рівняйте Совєти і українську владу. Там був ГУЛАГ і колгоспи.
Так, кажу я. Не можна порівнювати (хоча тут же за Совєтами половна скучає). Хоча свободу слова вже відмінили.
І сталін почав саме з цього. А потім були процеси 30-х років, де тодішні медведчуки за вказівкою НКВД рядили в «шпіонив» українську інтелігенцію.
У нас медведчук вже почав. Але ніхто не хоче проводити аналогій.
Не на часі.
В яку Україну повернуться нинішні фронтовики??
