14 грудня в Амстердамі має відбутися суд, у якому вирішуватиметься доля археологічних шедеврів, що були надані для виставки в музеї Алларда Пірсона чотирма кримськими музеями. Юридично ці експонати є власністю Музейного фонду України.
2013 року випала нагода ознайомити з кримськими експонатами європейських поціновувачів. На основі Кримського республіканського краєзнавчого музею, Бахчисарайського і Керченського історико-культурних заповідників та Національного заповідника «Херсонес Таврійський» було створено виставку під назвою «Крим. Золотий острів у Чорному морі», яка проходила у Бонні й Амстердамі.
Для «підкріплення» було залучено золоті витвори мистецтва, які зберігаються у Музеї історичних коштовностей України.
Отже, 2013 року в Ландесмузеї німецького міста Бонн було відкрито виставку археологічних експонатів, яка охоплює період від початку грецької колонізації (VI ст. до н.е.) до раннього Середньовіччя. У ній відобразилася драматична історія співіснування і боротьби давньогрецьких міських центрів і степових номадів. Кожен з народів залишав по собі своєрідні витвори мистецтва, які стали відомі людству завдяки важкій і копіткій праці археологів.
На виставці представлено вироби, створені скіфськими, сарматськими та ранньосередньовічними — готськими й аланськими — майстрами. Але не всі експонати виконані з дорогоцінних металів — на виставці є також шедеври з каменю, кераміки і навіть з такого недовговічного матеріалу, як дерево.
Своєрідною емблемою виставки стало кам'яне зображення міфічної змієногої Апі — богині Землі, яку скіфи шанували як свою прародительку. Прабатьком скіфів, якщо вірити античним історикам, був сам Зевс.
Особливо привертають увагу знахідки зі знаменитого Усть-Альмінського некрополя — поховального комплексу скіфсько-сарматської доби (І—ІІІ ст. н.е.), який складається з кількох тисяч могил. Найчастіше померлих ховали цілими родинами у багатоярусних могильниках. Для особливо знатних одноплемінників будували склепи з катакомбами, поруч викопували могили для коней.
Сармати з пошанівком прощалися зі своїми померлими, споряджали їх «необхідними» у потойбічному світі, а також красивими речами. Тут і вишуканий лакований античний посуд з фантастичними малюнками, і скляний та бронзовий посуд з Італії й Малої Азії, і розписні дерев'яні саркофаги й статуетки давньогрецьких богів, туалетне приладдя й зброя.
В одній з могил виявилися фрагменти дерев'яних шкатулок для косметичних засобів. Вони вкриті лаком з вишуканими кольоровим розписом. З'ясувалося, що шкатулки були привезені до Криму з Китаю славнозвісним «шовковим шляхом» дві тисячі років тому. Дрібні фрагменти дерева збереглися завдяки якісному китайському лаку.
Сенсаційна знахідка східних речей в античному світі привернула увагу японських реставраторів. За справу взявся майстер найвищого рангу, який займається реставрацією речей імператора Японії. І після копіткої праці впродовж трьох років з купки фрагментів шкатулки були відновлені у первісному вигляді!
Окрім кримських артефактів, справжньою окрасою виставки стали золоті вироби з південноукраїнських курганів, які зберігаються в Музеї історичних коштовностей України, зокрема меч зі знаменитої Товстої Могили, скіфського кургану ІV ст. до н.е.
Золоті піхви меча прикрашають так звані сцени шматування тварин хижаками — найпопулярніший сюжет скіфського «звіриного стилю».
Півроку німецькі поціновувачі милувалися кримськими старожитностями. На початку 2014 року виставку було перенесено до столиці Нідерландів — Амстердама, де 6 лютого в Археологічному музеї Алларда Пірсона відбулося її урочисте відкриття.
А вже через 10 днів сталася анексія Кримського півострова сусідньою державою. Одразу постало питання про подальшу долю кримських артефактів.
Українські музейники наголошують: музейні експонати відносяться до державної частини Музейного фонду України. Згідно з конвенцією ЮНЕСКО 1970 року, у випадку окупації музейні колекції мають бути повернуті на територію України.
Але Музей Алларда Пірсона не наважився взяти на себе відповідальність щодо того, куди повертати коштовні експонати — в Крим, музеям, які тепер у зоні окупації іноземною державою, чи в Україну, і поклав ухвалення цього рішення на суд.
Кримські музеї подали на Музей Алларда Пірсона позов до Окружного суду Амстердама. П'ятого жовтня відбулося перше судове засідання, в якому взяли участь представники трьох сторін — кримських музейних закладів, Держави Україна і музею Алларда Пірсона.
Остаточне рішення суд має ухвалити 14 грудня 2016 р.
