У світі відзначали Міжнародний День студента. В України теж. Він має цікавенну й химерну історію у стилі детектива, або, якщо хочете, "теорії змов".
17 листопада 1939 року тисячі студентів та викладачів Праги вийшли на другу хвилю протестів проти нацистської окупації та на пам'ять про студента Яна Оплетала, якого було смертельно поранено під час демонстрації 28 жовтня. Студентів жорстоко розігнали, частину кинули до концтабору Заксенгавзен, а 9 нацисти розстріляли.
Через 50 років, 17 листопада 1989 року, тисячі студентів та викладачів Праги вийшли на мирну ходу у пам'ять про Яна Оплетала та до них скоро приєдналися інші пражани й скоро демонстрація переросла в антикомуністичну й конкретно проти Генерального секретаря Комуністичної партії Чехословаччини Мілоша Якеша.
Демонстрацію було жорстоко розігнано. Травмовано понад 500 людей. Одного студента на ім'я Мартін Шмід вбито. Це підняло масові протести, які переросли в "Оксамитову революцію" й спричинили не лише падіння комуністичного режиму, але й розпад країни на дві незалежні - Чехію та Словаччину.
Пізніше з'ясувалося, що ніякого убивства студента не було, а було його інсценування самими... чехословацькими спецслужбами. А роль Мартіна Шміда зіграв поручник Служби державної безпеки Чехословаччини Людвик Зіфчак. Саме його нібито бездиханне тіло на очах численних очевидців вивезла з площі машина швидкої допомоги.
Консервативний курс Мілоша Якеша не влаштовував частину вищого керівництва компартії Чехословаччини та керівників спецслужб. Отож вони вирішили використати протести, аби його "повалити", аби зберегти владу комуністів у більш "ліберальному" вигляді, а прикладом горбачовської "Перебудови". Ймовірно, цю операцію було узгоджено з Горбачовим. Безпосередньо план "убивства" липового студента розробляв особисто начальник Служби державної безпеки ЧССР Алоїз Лоренц.
Спочатку план спрацював. Якеша посунули. Але масштаби протестів виявилися для організаторів внутрішнього перевороту несподівано великими, становище вийшло з-під контролю й незабаром влада комуністів впала.
До слова, ще більший детектив вийшов в СРСР. Там рівно через 1 рік і 9 місяців після подій у Празі спецслужби за командою і під контролем Горбачова спробували привести в дію план з точністю до навпаки - згорнути ліберальні реформи. Йдеться про знамените ГКЧП (рос. Государственный комитет по чрезвычайному положению), що намагався здійснити переворот з 18 по 19 серпня 1991 року.
Так, друзі, тут немає помилки. То усім здавалося, що ГКЧП проти Горбачова. Насправді план було розроблено безпосередньо ним та головою КДБ Крючковим. Персональний склад ГКЧП затверджено особисто Горбачовим 28 березня 1991 року.
А чим усе закінчиться, "Горбі" чекав на Форосі, сховавшись за спинами 130 бодігардів.
