41-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 324 дні. Іменинники — Домна, Єфрем, Ісаак, Феодосій (Федосій).
Головні події 10 лютого
• Монгольське завоювання Багдада, 1258
• Закінчення Семилітньої війни, 1763
• Створення Революційного Проводу ОУН, 1940
• Паризький мирний договір, 1947
• «Кубик Рубіка», 1980
• Каспаров проти Deep Blue, 1996
Всі події 10 лютого
1258 • Після нетривалої облоги капітулював Багдад, який війська монгольського хана Хулагу піддали грабунку і небувалому нищенню. У різанині загинули десятки, якщо не сотні, тисяч мусульман, включаючи Аль-Мустасіма Біллаха, останнього халіфа з династії Аббасидів.
1606 • У Вестмінстері, не очікуючи виконання смертного вироку, покінчив життя самогубством Гай Фокс, головний виконавець задуму католиків-змовників, що планували підірвати приміщення парламенту (т.зв. "Порохова змова") у момент, коли король Яків I відкриватиме його засідання.
НОВА ІСТОРІЯ
1763 • В Парижі підписано мирну угоду між Францією та Іспанією з одного боку і Великобританією та Португалією — з іншого, яка поряд із Губерсбурзьким миром, підписаним 15 лютого Прусією, Австрією і Саксонією, знаменувала завершення Семилітньої війни 1756-63 років і констатувала перетворення Великої Британії в найбільшу в світі колоніальну державу. Семилітня війна забрала життя півтора мільйонів чоловік.
1841 • У Монреалі оголошено введення в дію "Британського Північноамериканського акту" про об'єднання Верхньої і Нижньої Канади в єдину британську колонію Провінція Канада зі столицею у Кінгстоні.
1878 • Поразкою кубинців завершилась десятилітня війна проти іспанського панування. Іспанці підписали з кубинцями компромісний мирний договір, пообіцявши амністію учасникам антиіспанських виступів, проведення економічних реформ і поступове звільнення всіх рабів. Однак кубинська економіка була підірвана роками війни і багато американських підприємців за безцінь скупили цукрові та тютюнові плантації на Кубі, що змусило США через двадцять років підтримати кубинців у їх боротьбі за незалежність від Іспанії.
НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
1940 • У Кракові Степан Бандера та група його прихильників, що представляли переважно західноукраїнську молодь, створили Революційний Провід ОУН, який взяв курс на зміну подальшої стратегії боротьби українських націоналістів. Це поклало початок розколу організації, що набув форми протистояння поколінь і привів до створення двох фракцій — ОУН(м) та ОУН(б), які перетворилися на непримиренних опонентів.
1947 • Союзники по антигітлерівській коаліції підписали в Парижі договір з Італією, Болгарією, Угорщиною, Румунією і Фінляндією, котрі були змушені змиритись з втратою територій і необхідністю виплачувати репарації. Італія втратила свої колонії, передала Югославії частину Хорватії, а Трієст був оголошений під контролем англо-американських військ (до 1956 року); Греція отримала від Італії Південні Споради, СРСР від Фінляндії — Східну Карелію, від Румунії — Буковину і Бесарабію; Румунія повернула собі Трансильванію (належала Угорщині), а Болгарія відмовилась від претензій на Македонію і отримала Південу Добруджу (належала Румунії).
1962 • На мосту Глінікер, який розділяв Берлін на Західний та Східний, відбувся обмін засудженого на 10 років американського пілота Френсіса Пауерса, що керував збитим в 1960 році над СРСР розвідувальним літаком U-2, на радянського шпигуна Рудольфа Абеля, заарештованого у США в 1957 році і засудженого на 30 років ув'язнення.
1979 • Англієць Род Стюарт з піснею «Do Ya Think I'm Sexy» вийшов на перше місце американського хіт-параду.
1980 • На Міжнародному іграшковому ярмарку в Нью-Йорку представлена механічна тривимірна головоломка «Кубик Рубіка», яка протягом 1980-х років стала найпопулярнішою головоломкою у світі і залишається такою до сьогодні.
1989 • 47-річний Рональд Браун став першим чорношкірим керівником ведучої політичної партії США — його обрано головою Національного комітету Демократичної партії. На цьому посту він відіграв ключову роль під час президентських виборів 1992 року, коли Білл Клінтон став першим президентом-демократом за попередні 12 років.
1989 • Американський хіт-парад очолила Пола Абдул з піснею "Opposites Attract". Це був її четвертий сингл з альбому "Forever Your Girl", який протягом року виходив на перше місце.
НАШ ЧАС
1992 • На екрани США вийшов фільм "Основний інстинкт" Пола Верховена з Шарон Стоун та Майклом Дугласом у головних ролях.
1992 • Суд в Індіанаполісі визнав Майка Тайсона винним у згвалтуванні Дезірі Вашингтон, 18-річної конкурсантки Міс Чорна Америка, і засудив його до шести років ув'знення. Через три роки Тайсона звільнили достроково за відмінну поведінку.
1996 • Спеціалізовваний шаховий комп'ютер Deep Blue компанії IBM виграв першу з шести ігор проти чемпіона світу Гаррі Каспарова. Машина, здатна аналізувати за секунду 200 мільйонів шахових ходів, вцілому програла матч Каспарову, котрий здобув три перемоги і дві партії звів у нічию. Однак через рік, в травні 1997-го, Deep Blue "взяв реванш" і вперше переміг людину-гросмейстера, а Каспаров уперше в житті програв турнір, що складався з декількох ігор з одним суперником.
2009 • На висоті близько 790 кілометрів відбулось перше за всю історію зіткнення штучних супутників Землі на навколоземній орбіті. Воно відбулось над територією РСФСР — непрацюючий російський "Космос-2251" та діючий американський "Iridium 33" були повністю зруйновані після зіткнення на швидкості 10,5 тисяч м/сек. Утворені уламки стали загрозою для Міжнародної космічної станції (МКС), яка рухалась на висоті 350 кілометрів, — її траєкторію довелось корегувати 13 січня 2012 року.
2011 • На прес-конференції у Києві Любомир Гузар повідомив, що цього дня папа Бенедикт XVI прийняв його зречення з уряду Верховного Архиєпископа Української греко-католицької церкви. Його наступником у березні був обраний Святослав Шевчук.
Народились 10 лютого
1773 — †16 листопада 1842 • Василь Назарович Каразін, український вчений, винахідник, громадський діяч; засновник першого у східній Україні Харківського університету (1805). 250 років з дня народження.
1890 — †3 вересня 1918 • Фанні Каплан (Фейга Хаїмівна Ройтблат), російська революціонерка; звинувачена у замаху на Леніна.
1890 — †30 травня 1960 • Борис Леонідович Пастернак, російський поет («Друге народження», «На ранніх поїздах»), прозаїк («Доктор Живаго»), лауреат Нобелівської премії (1958) «за значні досягнення в сучасній ліричній поезії, а також за продовження традицій російського епічного роману».
1894 — †29 грудня 1989 • (Моріс) Гарольд Макміллан, англійський політик, державний діяч, прем'єр-міністр Великої Британії (1957-63 рр.).
1895 — †18 серпня 1948 • Вільгельм Франц Габсбург (Василь Вишиваний), український військовий і політичний діяч, поет, дипломат.
1898 — †14 серпня 1956 • Бертольд Брехт, німецький режисер, письменник, драматург ("Матінка Кураж і її діти", "Тришаговий роман", "Кавказьке крейдяне коло", "Життя Галілея"). 125 років з дня народження.
1902 — †13 жовтня 1987 • Волтер Браттейн, американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1956) за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту (разом з Джоном Бардіним і Вільямом Шоклі).
1907 — †4 вересня 1983 • Василь Миколайович Ремесло, український селекціонер; вивів ряд урожайних сортів пшениці.
1936 • Богдан Миколайович Горинь, український політичний та громадський діяч, колишній дисидент. Сьогодні 87-а річниця.
1938 — †11 червня 2009 • Георгій Олександрович Вайнер, російський письменник ("Ера милосердя", "Євангеліє палача"). Автор ста п'ятдесяти книг і сценаріїв до двадцяти двох фільмів. Популярність письменникові принесли детективні романами, написаними в співавторстві з братом Аркадієм Вайнером. 85 років з дня народження.
1950 • Марк Спіц, американський спортсмен-плавець, 9-разовий переможець Олімпійських ігор (дві медалі в 1968 р., сім — в 1972 р.); один з чотирьох 9-разових олімпійських чемпіонів в історії спорту. Сьогодні 73-а річниця.
Померли 10 лютого
1050 • Інгігерда, велика княгиня київська (1019-50 рр.), друга дружина великого князя київського Ярослава Володимировича (Мудрого); донька короля Швеції Улофа III Шетконунга, мати великих князів київських Ізяслава Ярославича, Святослава Ярославича і Всеволода Ярославича. Пом. 973 роки тому десь у 48 років (нар. бл. 1002 р.).
1606 • Гай Фокс, англійський дворянин-католик, один з головних учасників «Порохової змови» (1605) проти короля Якова I. Пом. 417 років тому десь у 36 років (нар. бл. 1570 р.).
1607 • Гедеон (Григорій Маркович Балабан), український церковний і політичний діяч, архієрей Київської митрополії Константинопольської православної церкви, єпископ Галицький, Львівський і Кам'янець-Подільський (1566-1607 рр.). Пом. 416 років тому у 77 років (нар. 1530 р.).
1765 • Шарль Луї де Монтеск'є, французький філософ, письменник. Пом. 258 років тому у 76 років (нар. 18 січня 1689 р.).
1891 • Софія Василівна Ковалевська, російський математик, письменниця ("Нігілістка", "Спогади дитинства"). Пом. 132 роки тому у 41 рік (нар. 15 січня 1850 р.).
1912 • Джозеф Лістер, англійський хірург, засновник антисептики та асептики в хірургії. Пом. 111 років тому у 85 років (нар. 5 квітня 1827 р.).
1923 • Вільгельм Конрад Рентген, німецький фізик-експериментатор, першовідкривач X-променів, названих його іменем, дослідник п'єзоелектричних, піроелектричних і магнітних властивостей кристалів; перший лауреат Нобелівської премії з фізики (1901). Пом. 100 років років тому у 78 років (нар. 27 березня 1845 р.).
1932 • (Річард Горацій) Едгар Воллес, англійський письменник ("Втрачений мільйон", "Месник"), драматург, кіносценарист ("Кінг Конг"), автор 175 книг, 15 п'єс, основоположник нового літературного жанру "триллер". Пом. 91 рік тому у 57 років (нар. 1 квітня 1875 р.).
1977 • Стасіс Красаускас, литовський графік. Пом. 46 років тому у 48 років (нар. 1 червня 1929 р.).
2005 • Артур Міллер, американський драматург (Смерть комівояжера, Це трапилось в Віши, Американський хронограф); колишній чоловік Мерилін Монро. Пом. 18 років тому у 90 років (нар. 17 жовтня 1915 р.).
2014 • Ширлі Темпл, американська кіноактриса, що зробила кар'єру в дуже юному віці (почала зніматись з 3-х років, а в 6 — стала володарем "Оскара"). Пом. 9 років тому у 86 років (нар. 23 квітня 1928 р.).
2021 • Ларрі Клакстон Флінт, американський видавець (журнал Hustler). Пом. 2 роки тому у 79 років (нар. 1 листопада 1942 р.).
