Бо саме в цей день у Софії Київській відбувся Об’єднавчий собор Православної Церкви України. 350-річна російська релігійна гегемонія на українських землях була, нарешті, подолана.
Свята Софія – мабуть, найдавніший та найславніший храм української столиці. За свою тисячолітню історію вона бачила і князів Київської Русі, і козацьких гетьманів, і діячів УНР. Вона вистояла і під час монгольської навали, і в дому радянської окупації. А у цей день стала місцем події історичного значення.
Бо не може бути повністю незалежною та країна, духовним життям якої керують зі столиці ворожої держави, колишньої метрополії. І слідом за прапором, гербом, валютою та Конституцією повинна слідувати й власна церква – яка веде громадян власним шляхом, а не тим, який накреслили у ФСБ РФ. І, хоч цей процес в нашій країні затягнувся на довгі 27 років – врешті-решт, завдяки зусиллям українських церковних діячів, волі мільйонів вірян та дипломатичним талантам Президента Петра Порошенка, добіг логічного завершення.
І саме 15 грудня, виступаючи разом з головою новоствореної Православної Церкви України Єпіфанієм перед тисячами православних громадян, голова держави оголосив про новий етап української історії.
Деякі говорять, що релігія взагалі, і конфесійні питання зокрема – це архаїка, не варта втручання політиків. Можливо, саме ці люди у 2013-му стверджували, що, мовляв, у сучасному світі не потрібна армія, бо й війн вже скоро не буде. Та життя спростовує ці наївні тези. Бо як армія боронить фізичні кордони держави, як гуманітарна (наприклад, мовна) політика захищає Україну культурну, так і автокефальна українська церква береже наші духовні межі. Саме у захисті країни від різноманітних загроз силами Армії, Мови й Віри бачив Петро Порошенко своє завдання, як національного лідера.
На жаль, далеко не всі зрозуміли, наскільки це важливо. Та навіть після зміни влади Україна все ж не лишилась повністю беззахісною: бо фундамент, побудований у 2014-2019 роках, стоїть досі, і ніякі зрадники не в змозі його зруйнувати. І один з наріжних каменів цього фундаменту – власна, незалежна, українська церква – був закладений саме в цей день, три роки тому.
