Зростаючий торговий дефіцит для мене завжди був індикатором майбутніх проблем в економіці.
В минулому, як тільки дефіцит досягав відмітки 14-15 млрд, то це одразу приводило до падіння гривні. Так було після 2008 і після 2013. Пізніше, через зростання закордонних грошових переказів (майже в 2 рази з 2013 і майже в 3 в порівняні з 2008) роль дефіциту трохи знизилась і проблема перестала бути критичною.
Однак, з початком повномасштабної війни проблема вийшла на новий рівень. Якщо в минулому році торговий дефіцит виріс до 25,7 млрд дол, то в цьому він може сягнути позначки в 37 млрд дол.
Це величезна, навіть гігантська цифра. Особливо якщо врахувати, що розмір економіки чи експорту зараз менший ніж в тому 2008. І єдине що зараз приховує цей дефіцит це фінансова допомога західних країн. Саме тому я казав, що фінансова допомога це знеболювальне, яке маскує симптоми, але не лікує проблему.
Звісно, я розумію, що значна частина імпорту це закордоні товари, які ми купуємо для того щоб укомплектовувати нашу армію. Однак, це ніяк не відміняє існування самої проблеми. Ми отримуємо фінансову допомогу від союзників, яку ми потім витрачаємо на імпорт.
Хтось скаже, що можливо нам союзники поставили таку умову, щоб за їхні гроші ми купували товари в них. Скажу мовою цифр. За 9 міс Україна імпортувала з США товарів на 2 млрд, а з країн Азії на 15 млрд. До речі, навіть в структурі європейського чи американського товару можу бути азіатські складові. Тому я не думаю, що є така вимога.
Інша справа, що проблема є і вона дуже серйозна. бо замість того щоб розвивати власну економіку, то ми стимулюємо розвиток інших країн. Причому, що половина цих грошей це кредити, які треба буде колись повертати.
Ну і цей торговий дефіцит також створює для нашої краіни проблему майбутньої валютної нестабільності.
Однак, її чомусь ніхто не вирішує!!! Як вирішити?
Ну наприклад, зараз Україна імпортує дуже багато різноманітних автівок, які потім передають ЗСУ. З іншої сторони, мені не зрозуміло чому ніхто з уряду не провів переговори, щодо налагодження ліцензійного виробництва якось марки авто в Україні!!! От буквально нещодавно Sergii Danyliuk опублікував пост з прикладом пікапу від Тойоти, який коштує 10 тис дол. І як він правильно відмітив, що такий перехід на одну марку дозволив б уникнути того зоопарку авто в ЗСУ, що спростило б ремонт та обслуговування. Таке враження що про уніфікацію та стандартизацію в нас взагалі нічого не чули. Хоча в тому же альянсі НАТО це один з найважливіших аспектів.
Тільки для цього треба домовитись про ліцензійне виробнтцтво. Можливо навіть не з Тойотою, а іншим виробником якоїсь простої та застарілої моделі. На період дії воєнного стану передати технологію певним виробникам, а банки могли б профінансувати ці проекти. І виробляти тут.
Однак, на жаль це нікому не треба. Тому і маємо те що маємо.
