Прочитав на Економісті цікаве розслідування про Трампа і його зовнішню політику. Основна думка – Трамп сам до кінця не розуміє, чого він хоче. Що власне було видно вже давно. Там, наприклад, розповідають про його двояку позицію щодо КНДР.
У 2017 Трамп пообіцяв відповісти «вогнем і люттю, яких світ ще не бачив», якщо Північна Корея буде погрожувати Штатам. А потім у 2018 в Сингапурі у Трампа був саміт з Кімом, де вони домовлялися відновлювати співпрацю.
Паралельно в тому ж 2018 Трамп планує вивести США з НАТО. Під час саміту НАТО в Брюсселі. Тоді американські чиновники розповідали, що Трамп віддав наказ тодішньому міністру оборони щодо виходу з НАТО. Вони навіть розробили плани цього виходу. Але з НАТО ніхто так і не вийшов.
Сам Трамп постійно бігає з крайнощів у крайнощі. Тому дуже часто його напрямок визначає саме його найближче оточення. Вони його направляють і навіюють якісь думки. Але тут є нюанс: у фіналі Трамп усе ж сам вирішує, що робити.
Річ у тім, що в оточенні Трампа є три основні групи впливу. Перші це приматисти. Спадкоємці ідеології Рональда Рейгана. Підтримують «мир через силу» і виступають за посилення збройних сил. Серед приматистів є Майк Помпео, Роберт О’Браєн, Марко Рубіо, Ліндсі Грем, Том Коттон. Коротко по кожному. Марк Помпео – колишній держсекретар, цілиться на високу посаду в Адміністрації Трампа. Роберт О’Браєн – крайній радник з нацбезпеки в часи першого терміну Трампа, така сама історія. Марко Рубіо – сенатор-республіканець, пов'язаний з Рухом Чаювання (конституційний рух). Ліндсі Грем – ще один сенатор-республіканець. Том Коттон – з тієї ж компанії сенаторів-республіканців.
Другий прошарок оточення Трампа це стримувачі. Вони – протилежність приматистів. Стримувачі роблять акцент на всьому, що відбувається в середині Штатів і не сильно задивляються по сторонах. Особливо гостро в них стоїть питання кордону з Мексикою. Що і не дивно. У цій групці є Вівек Рамасвамі (політик, письменник, підприємець) та інші відверті прихильники Трампа в республіканському електораті.
Між протилежними приматистами і стримувачами є ще пріоритетисти. Для них головний ворог – Китай і найбільше вони зосереджуються саме на Азії. За пріоритетистами, Америка має змінити пріоритети (логічно, правда ж). Налагоджувати відносини з країнами Азії, щоб потім в один момент підбити Китай. Ця група доволі широка, така прям солянка з різних поглядів. Деякі з Адміністрації Байдена теж погоджуються з їхніми цілями.
У стримувачів і пріоритетистів є дещо спільне. У колі республіканців-трампістів є частина тих, хто сповідує ідею MAGA. MAGA – Make America Great Again. Це лозунг Трампа. Ось ці самі MAGA-республіканці ніяк не можуть ухвалити для нас пакет допомоги. Ну і намагаються відійти подалі від НАТО.
Сам Трамп скоріше хоче, щоб інші країни активніше проявлялися в НАТО. Наприклад, Кіт Келлог, який найвірогідніше буде радником з нацбезпеки при Трампі, прямо так і озвучив цю думку. Сказав, що країни, які не виконують план витрат, порушують 3 статтю договору НАТО. Ця стаття вимагає від країн-членів здатності протистояти збройному нападу. І якщо країни порушують 3 статтю, то користуватися бенефітами 5 теж не можуть. Це щодо того, що напад на одного це напад на всіх.
Трамп – людина, яку не можна передбачити. В один день він хоче зупинити війну, в інший – бомбити мексиканські нарколабораторії. Але в той самий час Трамп – людина бізнесу. Уся зовнішня політика для нього це бізнес, де є лише дві сторони: прибутки та збитки. Він дивиться на дипломатію через призму грошей. І коли ми говоримо про те, чого саме захоче Трамп, треба пам’ятати про матеріальну вигоду для нього. Ну і слідкувати за тим, що відбувається в його колах.
