29 червня 1659 року (ст. ст.) в ході війни з Московією війська гетьмана Івана Виговського наголову розгромили армію князя Пожарського в битві під Конотопом.
Російський історик ХІХ ст. Сергій Соловйов так описує те, що відбувалося у москві, коли там дізналися про катастрофу:
"Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву".
Проте, вигравши битву, українці зрештою програли саму війну. Московити не могли перемогти - українці перемогли себе самі. Одразу після битви кошовий отаман Війська Запорізького Іван Сірко на прохання московського царя вдарив по Криму. Союзні Виговському татари змушені були повернутися додому. Тому через брак сил провідники українського війська Виговський, Дорошенко, Богун і Гуляницький відмовилися від подальшого походу і добити ворогів не вийшло.
Московити оговталися і, як завжди, почали закидувати козацьку старшину "подарунками". Золота, срібла і соболів не жаліли. Одночасно укріпляювали армію. Козацька верхівка залюбки перебігала на бік московських та польських загарбників, зраджуючи своїх провідників. в Україні почалася громадянська війна, відома в історії як Руїна. Так було прос...но чи не останній шанс на збереження української державності.
Та скажімо чесно - не надто було багато тоді її прихильників: козаки все більше дбали про свої хутори-ставочки-млиночки й кидалися то до поляків, то до турків, то до московитів - хто більше обіцяв. Той таки Сірко за похід на Крим і порятунок Москви отримав від царя 200 червінців та на 300 рублів соболів.
До слова: на боці московитів в битві під Конототопом брали участь 6600 промосковських козаків під проводом колишнього генерального судді держави Богдана Хмельницького, уманського старшини Івана Безпалого.
Символічно: загиблих у тій битві козаків Виговського і Безпалого поховали в спільній братській могилі...
