Одна людина впевненна, що після наступних президентських виборів в Україні відбудеться розворот в сфері гуманітарної політики, вагу набере російськомовна, але патріотична політична сила з опорою на військових, і політика в цілому стане більш поблажливою до російської мови та культури. Інший з ним не погодився. І вони заключили парі, в якості критерію відсічки обравши закон "Про функціонування української мови як державної". Згідно умов парі, якщо впродовж півроку після наступних президентських виборів в нього будуть внесені зміни, які призведуть до пом'якшення обмежень російської мови, то один програв, а інший виграв. І це дуже смішно.
Кажу не про те, що ставлення до російської мови зміниться після закінчення активної фази війни навіть швидше, ніж змінилося до всього німецького після Холокосту в Ізраїлі. Там теж колись не звучав Вагнер, а на вулицях не було мерседесів. Зараз не так. В Україні будуть одночасно збільшуватися кількість україномовних громадян, але побачите і те, як російська не буде сприйматися агресивно, як зараз. Хто має сумнів нагадаю, що в грудні 2022 поступитися територіями в обмін на мир готові були 8 відсотків українців. А у травні 2024 таких вже 32%. І нещодавно вони казали, що ніколи. А вже через рік-два... Ну, ви зрозуміли. І це ніяк не буде конфліктувати із зростаючою кількістю спілкуючихся у приватному житті українською. До речі, чим менше буде якісного українського контентудоя дітей - тим повільніше буде зростати кількістю таких людей. Тому на цьому треба фокусування увагу та концентрувати зусилля. Контенту повинно стати більше, але він повинен бути якісним. Це аксиома.
Повертаючись до парі можу сказати, то тут все зрозуміло. Скоріше за все ніхто жоден з заключивших парі не переможе, але зміни можуть бути. Поясню чому:
1. Російськомовне населення нікуди не ділося. Так само, як зменшився, але залишається в наявності, електорат риго-ОПЗЖ.
2. Мутації цього електорального запиту трансформуються в різні проекти. І російськомовно-патріотичний теж.
3. Всі останні соцопитування, як закриті так і відкриті, показують запит на військових у владі. І запит не зменшився, навіть через системну дискредитацію військових з боку різних ЛСД та використання негативного ставлення до ТЦК у каналізації цього негативу в бік військових. Це враховуют зараз всі. Навіть умовний ОПЗЖ-лайт буде вести у своїх лавах військових. І це буде не лише аналог Ківи.
4. Ці проекти будуть спиратися на свій електорат та просувати свої погляди. Але під їх тиском зміни в закон не будуть внесені. Не буде в них такого потенціалу та впливу. Зміни можуть бути внесені, скоріше, під тиском якоїсь умовної Угорщини, як одна з умов погодження членства України в ЄС.
Тому зміни можуть бути внесені, і навіть раніше зміни президента, але підстава буде іншої. І хто тоді переміг? ))