Тут пішли чутки, що росія збирається переходити на бартерні відносини з Китаєм. Якісь там анонімні обізнані джерела кажуть, що перші угоди можуть підписати вже цієї осені.
Переходити хочуть через санкції на банки Китаю, бо Штати так чи інакше контролюють всі платежі в доларах. Росіяни вже намагалися працювати через маленькі китайські банки. Але це, схоже, не працює на повну (бо прилітає і маленьким банкам), тому є вірогідність, що підключать ще й бартер.
Не можу сказати, наскільки надійними є ці всі анонімні джерела. Але кажуть, що схеми вже готуються. Бо всі інші шляхи торгівлі поступово перекриваються санкціями. Бо США бажають обмежити російський ВПК.
Моя думка, яка?
Я майже впевнений, що бартерні схеми між рф та Китаєм БУДУТЬ введені.
АЛЕ.
Хтось вже уявив, що зараз бартером за газ, нафту, метал, ліс та все інше, росія отримає китайську продукцію, яка потрібна для роботи російського ВПК? Що я можу сказати про таку вірогідність?
Я в минулому сам був дещо виробником.
Та і зараз цікавлюся тим, як там і що зі зброї росія виробляє. Тому давайте в голові уявимо собі, як по бартеру забезпечити російський ВПК.
Виробник більшості зброї в рф це ростєх. Тільки ростєх це 15 холдингів, в які входить понад 600 підприємств і ще 127 підприємств керуються напряму. Загалом це майже 800 підприємств ВПК та дослідницьких (розробницьких) центрів. Якщо рахувати критичних партнерів ростєху, які до складу самого ростєху не входять, то мова йде про функціонування 3500 підприємств орієнтовно (металургійні та обробні заводи, виробники сировини, виробники деталей подвійного призначення тощо, і їм всім такої потрібні верстати, лінії та всяке таке інше з Китаю).
Всі ці підприємства працюють у ринковому режимі. Вони щось закупають в Китаї, самостійно визначаючи власні потреби. Цим ніхто не керує централізовано. В більшості випадків, тільки ставлять план з випуску конкретної продукції.
Наприклад, рф та Китай домовились про бартер. І росія каже: Ось вам Сі лівої нафти та лісу стільки-то тон. А у відповідь, що повинен поставити Китай Ну корочі нам треба два верстати таких-то, вісім станків таких-то, запчастини до верстатів таких-то і таких-то, два трансформатори таких-то і ще вісім ось таких, двадцять тисяч мікросхем таких то, і ще 30 000 таких-то, і ще 5 000 вагонів нітроцелюлози, і ще, і ще, і ще, і ще і це тільки заводу Красний Говнарь в Костромє, тобто першому підприємству у списку. А тепер наступне підприємство. І так список позицій на тисячу аркушів. Навіть створити і узагальнити список таких загальних потреб для функціонування 800 підприємств, це дуже складна задача. Але це ще можна зробити.
А от хто буде закупати в Китаї для російського ВПК в Шанхаї 20 тисяч мікросхем, в Гуанчжоу – 30, десь ще 50 і так далі? Це виходить в Китаї доведеться створити величезну закупівельну агенцію, з головним офісом, регіональними відділеннями, з власною логістикою та пакуванням, яка доставить все це в якесь одне місце. І все з цього місця сформований бартер поїде у рф. І це може бути тільки китайська агенція, бо вона оперує КИТАЙСЬКИМИ бюджетними грошима для формування обмінного фонду для бартеру. Агенція яка забезпечує (хоча б по критичці) 800 підприємств, які виготовляють все від снарядів і до реактивних літаків, це дуже велика агенція. Прям дуже. Звісно ніхто такого робити не буде.
Що можна зробити?
Вся логіка бартеру у Китаю - це міняти щось велике. Наприклад, поміняти пальмової олії на 150 лямів баксів, на стілько-то руди, вісім верстатів і роту танків. От таке можна. Відповідно бартер між Китаєм та рф можливий саме в такому варіанті. Будуть з росії гнати нафту, а з Китаю - нітроцелюлозу, партію верстатів, мільйон найбільш потрібних чіпів і, скажімо, 1000 автомобілів. Оце можливо.
Але тут виникає проблема. І це я вам як виробник кажу. Для дрона чи для ракети, дуже непогано коли в тебе деякі позиції мають приход на завод заброньований на рік. І в тебе голова не болить їх купувати. Але тобі виробити дрон чи ракету, ти можеш тільки якщо у тебе ВСІ комплектуючі є. Дуже добре, що уряд рф завіз мільйон одного типу мікросхем, які ти використовуєш масово. Але тобі потрібні 40 типів мікросхем загалом для кінцевого виробу. По одній навіть на кожний виріб. Але 40 типів, 40 різних. І без них ракети нема. Або дрону. І тобі потрібні запчастини для верстата. Нерегулярно, але потрібні. А також расходнікі для нього ж. І тобі все одно доведеться бігати і якось там через контрабандистів та ліві фірми то купувати, інакше плану торба.
Тому для нужд саме ВПК росії бартер з Китаєм не вирішить всіх їх проблем. Знову доведеться мудохатися з банками в Китаї, тягнути це все окремими партіями через підставні фірми, через Туреччину чи Казахстан.
Економічно для рф бартер, звісно, плюс, китайці, звісно, прогнуть рашку по ціні, але буде хоча б сталість постачань в певних категоріях. А от ВПК від цього набагато легше не стане.
Ось такі мої думки.
