"Скандал довкола відновлення Охматдиту це лише квіточки" - Павло Вернівский

"Скандал довкола відновлення Охматдиту це лише квіточки" - Павло Вернівский

Набагато цікавіші події відбуваються зараз з цінами на корисні копалини. Особливо з тими, які зараз використовуються в будівництві фортифікаційних споруд.

В чому там ситуація? Раз в квартал надрокористувачі мають подавати в Державну податкову інформацію про ціни на корисні копалини. І в цьому кварталі виникла ситуація, коли невідомі компанії подали звіти з аномальними цінами, де вартість деякої сировини зросла в 70 разів.

Тут можна було припустити, що це якась технічна помилка, але чи може бути помилка одночасно на 20 різних копалинах? Ні звичайно.

А тепер дивіться:

Ціни на пісок виросли в 20 разів.

На воду в 10 разів

Глина у 8 разів

Вапняк в 2 рази

Все це сировина для виробництва бетону.

І перше, що приходить на думку, це те що хтось на ринку реалізував цю сировину по дуже завищеній ціні? Питання хто?

Скоріш за все, хтось дорожче продав сировину для виробництва бетону і далі виробник бетонних виробів заклав ці ціни в готову продукцію) А де зараз активно використовуються бетонні споруди? Бінго. В будівництві фортифікацій.

Доречі, гірська порода - габро, яку використовують для виробництва памʼятників, теж зросла в ціні в 4 рази. Ситуація аналогічна і хтось теж дуже готується до будівництва меморіалу.

Більше того. Коли хтось подає звітність з високими цінами, то через це автоматично зростає і стартова ціна, з якої починаються торги за права на родовища, які продають на електронних аукціонах – адже її вираховують, виходячи з цін на продукцію. І їх зможуть купити лише ті, хто, певно, і заробляє на продажу такої сировини по завищених цінах.

Зростає стартова ціна на аукціоні – так само зростає і збір за надання надр у користування без аукціону. Так, лише півтора роки тому уряд дав поштовх розвитку малого бізнесу у надрокористуванні, дозволивши власникам невеликих ділянок до 25 га площею з покладами місцевої будівельної сировини брати їх у розробку без аукціону і лише зі сплатою збору. І нині через аномально завищені ціни відповідно виріс і розмір збору. Тож малий бізнес з видобутку, наприклад, того ж піску стає вже не таким привабливим, і про швидку відбудову країни говорити буде все складніше.

Здорожчає не лише отримання прав користування новими родовищами, а і їх адміністрування. Наприклад, у випадку розширення площі ділянки видобутку або виявлення більшої кількості запасів корисних копалин, ніж було затверджено до отримання ділянки, бізнес так само доплачує частину збору, який перераховується, знову ж таки, ґрунтуючись на ціні продукції. Отже, безвідповідально завищені ціни тягнуть за собою цілий клубок проблем для галузі.