Так, може.
Пастка, власне, не в запрошенні, а в двох деталях:
1) на які території України будуть (якщо взагалі будуть) поширюватися якісь "тимчасові гарантії" окремих членів НАТО до завершення ратифікації протоколу про вступ;
2) як буде прописано ставлення до українських територій, підконтрольних Росії.
Визначення першого може передбачати протокольне виокремлення українських територій, підконтрольних Росії, з географічними координатами. І ось тут виникає головна пастка: "повернення цих територій Україні можливе тільки дипломатичним шляхом" (інакше Україна втягне НАТО у війну з Росією, а це те, чого НАТО хоче уникнути за будь-яку ціну).
Бо з Росією "дипломатичним шляхом" означає "ніколи", допоки Росія не розвалиться.
Тому гіпотетичне запрошення до НАТО може не бути пасткою для України в двох сценаріях.
1. Запрошення - це акт "політичної волі", а протокол про вступ України до НАТО буде оформлено лише після завершення бойових дій з Росією (за адекватної допомоги Заходу - з виходом на кордони 2013 року). Це має сенс, якщо західні лідери на це наважаться.
2. Запрошення і протокол про вступ не будуть жорстко обмежувати Україну в тому, щоби вона (а) чітко окреслила, які саме свої території вона не контролює, і (б) зобов'язалася за жодних умов не повертати ці території військовим шляхом.
Останнє - це той самий ганебний "мир в обмін на території", про який я вже писав.
Як при цьому все юридично оформити так, щоби подальше відвоювання Україною своїх територій не втягувало НАТО у війну з Росією - завдання з двома зірочками для дипломатів. Але тут або є цей вузький прохід, або взагалі немає жодного.
