Враховуючи момент невизначеності, який знаменує собою прихід до влади у США Трампа, експерти стверджують, що Європа самотужки не може забезпечити достатньо зброї для України. У звʼязку з чим запроваджує новий підхід, який дозволить Києву отримати зброю швидше та у більшій кількості, аніж чекати, доки буде виготовлена європейська зброя.
Згідно з новим підходом, європейці фінансують українські державні контракти з українськими виробниками зброї на виробництво обладнання для ЗСУ, включаючи ракети великої дальності та безпілотники, які можуть уражати цілі на території рф. При цьому Київ вказує партнерам, з якими компаніями працюватиме і купуватиме озброєння, а європейці самостійно перевіряють виробників, перш ніж погоджуватися на угоди (вважаю це головним запобіжником, який не дозволить махлювати тим з української сторони, хто звик працювати за корупційними схемами).
Безумовно, Україна все ще покладатиметься на західних партнерів із передової зброї, наприклад, у ракетах для Patriot. Але європейські чиновники кажуть, що новий підхід дозволить Києву отримати зброю швидше та у більшій кількості, ніж чекати, доки буде виготовлена європейська зброя. Україна може це зробити, тому що зараз через недостатнє фінансування її збройова промисловість працює набагато нижче за рівень своєї виробничої потужності. За деякими оцінками – на 30%.
Прихильники цього підходу кажуть, що українські оборонні компанії здатні виробляти багато систем швидше та дешевше західних постачальників. Українські компанії також адаптують обладнання більш конкретно до потреб країни, що постійно змінюються, одночасно зміцнюючи її оборонну промисловість на майбутнє.
Зокрема, як я писав раніше, у лютому має запрацювати виробничий ланцюг підземних оборонних заводів, які вироблятимуть дальністю до 500 км за американськими технологіями (це не «Нептун» і не «Паляниця»). Між тим, у США сумніваються, що виробничий цикл запрацює саме у лютому, хоча все фінансування і технічну документацію адміністрація Байдена вже передала українські стороні. Чому? Та ж корупція, недостатня кількість кваліфікованих виконавців, логістичні проблеми. Мінімізація ракетної промисловості в останні роки з переорієнтацією коштів на менш нагальні цивільні потреби - теж одна з причин.
Бо на перспективу мова йде навіть не про те, щоб повернути території (ніхто з тих 39% українців, що вимагає кордони 1991 року, не скаже вам, як це зробити), а про те, як забезпечити гарантії неповторення подібної війни у найближчому майбутньому. І от саме власне ракетне виробництво поряд з підходом забезпечення зброєю ЗСУ, запропоноване європейськими партнерами, мають вписатись у ці гарантії в якості одних з головних складових.
©️ За матеріалами The Wall Street Journal, AFP та Reuters.
P.S. Мене часто питають, чому я думаю, що Москва погодиться на заморозку, якщо її бандити продовжують перти на всіх напрямках, а путіну «потрібна вся Україна»? Частково вже писав про це, але в одному з наступних дописів спробує зібрати усі аргументи докупи і розповісти про це більш детально
