"Це був останній тиждень президента Байдена в офісі" - Сергій Фурса

"Це був останній тиждень президента Байдена в офісі" - Сергій Фурса

І люди ще не встигли зрозуміти, що вони втратили, хоча данці і канадці про щось почали здогадуватись. Сам тиждень виявився досить насиченим. Ринки встигли сходити спочатку вниз, а потім відновитись, показуючи всю гаму почуттів. Почався тиждень зниженням, що було схоже на початок досить масштабної корекції. До ранку середи американські біржі втратили всі здобутки раллі імені Трампа. І все на очікувань довгого періоду високих ставок, що передбачаються завдяки ідеям Трампа обкласти всіх навколо митами, які мають компенсувати для бюджету хоч частково зниження податків для самих заможних американців і природнім чином призвести до підвищення інфляції, яку дуже часто називають податком для бідних. Самі найзаможніші американці дуже вдячні. Після Цукербергу, який минулого тижня проявив лояльність найвищого рівня, трошки принизившись публічно, а до цього встигнувшего скинути мільйончік на інавгурацію Трампа, настала пора Джефа Безоса. Амазон вирішив, що не шкода заплатити 40 млн доларів дружині Трампа заради того, щоб зняти документальний фільм про тяжке життя і жіночу долю першої леді. Не кажучи вже про те, що компанія вирішила підтримати і ідеї Маска, розказавши своїм співробітникам, що працювати з дома найближчі 4 роки їм не світить. Так що багаті і знамениті будуть мати про що поговорити у Давосі на наступному тижні.

На тлі очікувань високої інфляції і ставок, долар впевнено прямував до паритету, домінуючи над євро на світовому валютному ринку. Проте все змінила чергова статистика, що продемонструвала нижчу інфляцію у США ніж очікували. І ринки розвернулись і побігли, демонструючи своє бажання зростати. Ігноруючи той факт, що до того вони падали на тлі очікувань майбутньої більш високої інфляції і поточна інфляція, що вийшла краще очікувань, мало що міняє. Але якщо ринки хочуть зростати, то вони будуть зростати. В результаті, ранок п’ятниці індекс S&P500 зустрічає на відмітці 5937 пунктів, що лише на 20 пунктів вище, ніж тиждень тому. Так само і євро зміг відіграти хоч відсоточок і пара євро долар знов знаходиться біля рівня у 1,03 доларів за євро. Китайці порадували ринок хорошою статистикою. Офіційні данні свідчать, що результати четвертого кварталу перевершили очікування аналітиків і загальний приріст ВВП у 2024 році склав 5%, як і наказала партія і особисто товариш СІ. А щоб у цих цифрах менше сумнівались, то будь-якого аналітика, що буде підривати довіру до офіційних прогнозів тепер наказано саджати у буцегарню, щоб він там подумав над своєю поведінкою. Досить високо торгується нафта, ціна на баррель брента зранку у п ятницю знаходиться близько до 81,5 доларів. Допомогли цінам на нафту санкції, які Байден приберіг на кінець свого президентства, вдаривши по російський нафті. Тепер ціна на бензин – то вже проблема Трампа, тому Байдену не шкода. Санкції виглядають досить жорсткими і перспективними, проте щоб оцінити ефект потрібне час. Багато залежить від того, як адміністрація Трампа, яка іноді виглядає дуже миролюбними яструбами, будуть відносить до санкцій проти Росія і наскільки креативно самі росіяни будуть їх обходити.

Що правда по нафті може так статися, що люди Трампа будуть більш жорсткі, ніж люди Байдена, що підтвердив на слуханнях і майбутній міністр фінансів. Бо, власне, якщо ти хочеш, щоб американські нафтові компанії більше постачали нафти, тим більше що у вас з ними взаємна симпатія вже давно, і більше бурили, тобі потрібно поєднання двох речей. Це менша присутність росіян на ринку і стабільно високі ціни. Бо в ціновій конкуренції американці вилетять з ринку першими. І після того, як американський газ викинув російських з європейського ринку, чому б не повторити такий самий трюк з нафтою. Поки що росіяни вимушені реагувати на креатив інших. Як в санкціях, де треба задовільняти китайських і індійських друзів якось інакше, так і в інформаційному полі. Де найвище керівництво російських банків вимушено спростовувати чутки, які дуже наполегливо ширяться, що скоро прийде час заморожувати депозити простим росіянам, які, як відомо, дуже далекі від політики. І якщо сама новина не виглядає реалістичною, то от наполегливо її спростування має викликати у тих самих простих росіян якийсь під забуті фантомні емоції. Ще один апофеоз креативності – це намагання якось поставити газ своїм посіпакам у Придністров’є, яких вони самі почали заморожувати. Може, щоб заморозити хоч когось коли заморозити чи Україну чи Європу ніяк не виходить. Схоже, настав той момент, коли Росія почне купувати газ у Європі щоб якось направити його в Тираспіль. Таких мрій не бувало навіть у Газпрому. Хоча там зараз не до мрій. В Компанії, яка завжди була мрією для білих комірців всіє Росії, почали масово звільняти тих самих білих комірців, яким тепер може почати не вистачати грошей на кокаїн.

Український ринок єврооблігацій завершує тиждень в плюсі. Помірно зросли державні єврооблігації, додавши десь пів пункти і так само покатавшись на хвилях світового зміни настрою. Більш жваво зростали корпоративні єврооблігації. В цьому сегменті панував такий оптимізм, що навіть новини про Покровську шахту Мєтінвеста, критично важливу для компанії і єдину в Україні, що видобуває коксівне вугілля, яка зупинила свою роботу, не спричинили падіння єврооблігацій компанії. Звісно, те, що росіяни доберуться до цієї шахти чекали давно, але сам факт показовий. Так само як ринок проігнорував і черговий російський обстріл. Який був не буденний, але не вразив масштабністю, не вплинувши ні на Нафтогаз ні на ДТЕК. Емітенти, об’єкти яких частіше за інших стають цілями російських ракет. А лідером зростання став Водафон Україна. Інвесторам дуже сподобалась запропонована компанією реструктуризація, особливо новий рівень купону. На внутрішньому ринку облігацій Мінфін продовжив проводить скромні аукціони, демонструючи усім своїм видом, що грошей в казні зараз достатньо.

Гривня цього тижня відновлювала втрачені позиції. Міжбанк під кінець тижня знаходиться десь на рівні 42,15 гривень за долар. А вуличний курс опустився до рівня 42,6. Підтверджуючи тезу, що ми спостерігали традиційний сезонний тиск першої декади січня. Ефект чого вже вичерпався. А ще, нарешті, почали падати ціни на яйця. Щоправда, це зазвичай проходить непоміченим для пересічного покупця, який сприймає зниження цін як щось природнє і реагує тільки тоді, коли ті ціни зростають. Але сезонне зниження цін на яйця не відміняє продовження зростання інфляції. Річна інфляція в Україні склала 12%, що в 4 рази вище, ніж в США. В принципі це практика звична, але варто нагадати, що ще в квітні, до того, як в повній мірі проявили себе результати російських обстрілів української енергосистеми, українська інфляція була навіть нижче, ніж американська. А поки зо зростання інфляції ставить питання перед НБУЖ «Що з цим робити». ІІ виглядає так, що вже не питання – підіймати облікову ставку в січні чи не підіймати. А питання – наскільки.