За підсумками минулого року росія стала єдиним експортером вугілля до Китаю, чиї постачання впали. І поліпшення ситуації для галузі, яка зазнає найбільших збитків у російській економіці, не передбачається. Місце російських вугільників у забезпеченні Китаю займають монгольські.
Китай минулого року закупив рекордні обсяги вугілля – 543 млн. тонн (+14% до 2023 р.). Збільшення імпорту забезпечили насамперед Австралія та Монголія – майже на 60% та 19% відповідно. За обсягами постачання (близько 83 млн. тонн у кожної) ці дві країни наблизилися до росії, чий експорт упав майже на 7% – до 95,1 млн. тонн, за даними Митного управління Китаю.
Незважаючи на зміцнення стратегічних зв’язків між Пекіном і Москвою, росія програє, тому що її вугілля надто дороге, вимушена переорієнтація поставок на Азію призвела до серйозних логістичних проблем, а західні санкції додатково підривають привабливість російських постачальників для китайських покупців.
Монголія ж виграє від близькості до Китаю, розвиває залізничне сполучення з ним, продає високоякісне вугілля, якого йому не вистачає (у 2024 році вона забезпечила 60% імпорту коксівного вугілля для китайської сталеливарної промисловості), покращує свої позиції у постачанні енергетичного вугілля, зазначає Bloomberg .
Парламент Монголії схвалив договір на 16 років між головним вугледобувником країни Erdenes Tavan Tolgoi та чотирма китайськими компаніями, включно із найбільшою комунальною компанією China Energy Investment: за п’ять років щорічний експорт має вийти на рівень 20 млн. тонн.
Російська вугільна галузь, тим часом, скочується в кризу. Втративши західні ринки і зіткнувшись з падінням попиту в «дружніх» країнах (той самий Китай ввів мита на російське вугілля), компанії отримали за січень-вересень 2024 року 91 млрд. рублів сальдованого збитку, що стало рекордом серед усіх секторів економіки. Збитковою, за даними Росстату, виявилася половина підприємств галузі, яка включає понад 30 мономіст та сотні тисяч зайнятих. АЦ ПЕК, аналітичний центр при Міненерго рф, наприкінці жовтня попереджав, що вся вугільна промисловість перебуває на межі банкрутства.
За допомогою вуглярам довелося звертатися до путіна, який у грудні зажадав екстрених заходів для підтримки компаній.
Витрати виробництва у російських вугільних підприємств вищі, ніж у конкурентів, цитує Reuters аналітиків Galaxy Futures. Ситуація, за їх оцінкою, посилюється проблемами з пропускною спроможністю залізниць: через це зростає вартість доставки вугілля, плюс РЖД віддає перевагу перевезенню більш прибуткових товарів.
